Донецький Шахтар продовжує торувати собі шлях до основного раунду Ліги Європи УЄФА, але от із чим-чим, а із жеребом команді Арди Турана відверто не щастить. Якщо фінський Ільвес на першому етапі був більше схожим на чергового спаринг-партнера для "гірників" у процесі традиційних літніх зборів, то вже наступним був турецький Бешикташ, але й його український колектив здолав із продемонстрованим дуже високим рівнем майстерності з власного боку.
Проте доля на цьому не зупинилась, і подарувала Шахтарю ще один великий виклик у вигляді грецького Панатінаїкоса — напевно, найскладнішого з можливих опонентів у третьому раунді кваліфікації. Проте подолання "зелено-білих" відкриє дорогу на Самсунспор, тож, можливо, турецькому керманичу "гірників" доведеться заготовлювати ще один подарунковий набір кави для представників свого нового колективу.
Короткий історичний екскурс Панатінаїкос — дуже старий клуб, який почав складати свою історію з 1908 року в місті Атени, коли в Греції розпочався справжній футбольний бум. Воно й не дивно — за два роки до цього до програми Олімпійських ігор долучили футбольні змагання, після чого по всій країні покотилась лавина створення відповідних осередків. Цікаво, що держава при цьому навпаки заважала розвитку цього руху, адже спочатку відмовила у створенні окремого футбольного відділу в своєму спортивному апараті — усе заради легкої атлетики.
Однак знайшовся чолов’яга на ім’я Йоргосом Калафатісом, який створив те, що згодом отримало скорочену назву ПАО, тобто Спортивний клуб Панатінаїкос, але в грецькій інтерпретації. І так, для "зелених" футбол нехай і дуже важливий, але й про інші види спорту вони не забувають. А баскетбольний відділ, напевно, навіть пішов далі за футбольний у своєму прогресі.
Від 1918 року емблемою Панатінаїкоса є графічне зображення трипластинчастого листка білої конюшини, який також можна зустріти в ірландській міфології, як символ нечуваної вдачі. Хоча представники північної країни й самі подекуди плутають цю рослину з квасеницею, яка в принципі дуже схожа, але має більш прямолінійне обрамлення листя. І цей маркетинговий (хоча таке слово тоді, напевно, знали тільки дуже освічені греки, бо виникло воно в США лише за 16 років до цього) крок у підсумку виявився дуже вдалим — люди обожнювали "трилисник" і почали прикрашати їм усе місто. Популяризація клубу набрала нечуваних обертів.
Стадіон Популярність ПАО зрештою зберіглась і донині, тож заповнити таку величну для країни олімпійську арену, як стадіон Апостолоса Ніколаїдіса, не викликає складнощів. 22800 уболівальників уміщує в собі стадіон у Атенах, і оскільки клуб є дійсно спортивним, то це не лише окрема будівля, а повноцінний комплекс із баскетбольним майданчиком, тенісним кортом, плавальним басейном, боксерським рингом та іншим спортивними приміщеннями. Хоча й перебуває не у власності клубу, а на балансі Муніципалітета Атен.
Із Панатінаїкосом ця арена вже дуже давно — від 1922 року, як її збудували та урочисто відкрили. Але вже в 2001 році довелось арену повністю реконструювати за 7 млн євро, бо країна готувалась до проведення Олімпійських ігор, і все, що містило в собі спортивний сенс на батьківщині змагань мало бути приведено в належний стан. Шалені витрати тоді були, а от окупність — дуже низька. Грецький спорт і досі не оговтався після того.
Рекорд відвідуваності арени при цьому вже встиг припасти пилом історії. Це було в далекому 1967 році, коли Панатінаїкос грав у першому раунді Кубка володарів кубків проти мюнхенської Баварії, і на підсумкову поразку домашньої команди 1:2 прийшли подивитись 29665 глядачів. Воно й не дивно, хто б не хотів побачити наживо гру Герда Мюллера? У Мюнхені було 5:0 на користь німецької машини, яку лише в півфіналі тоді зупинив Мілан (2:0).
Та й узагалі Апостолос Ніколаїдіс — це жива пам’ятка того, як зростав грецький футбол. Спочатку там була лише одна трибуна, яку добудували в 1928 році, і потім 50 років експлуатувати для всіх можливих змагань. На цій арені першими в Греції встановили прожектори в 1938, а згодом тут з’явився перше в країні трав’яне покриття (1958). І до 2005 року національна збірна Греції саме тут проводила свої матчі.
Лише в 1984 році ПАО вирішив, що в рідних стінах йому тіснувато, і залишив Ніколаїдіс заради більш місткого Олімпійського стадіону Атен. Після реконструкції в 2001 році клуб повернувся назад. Хотіли побудувати нову арену в 2012 році й навіть знайшли під це відповідне місце в щільно забудованій столиці, але криза, яка охопила всю країну, зруйнувала всі плани. Стадіон та спортивний комплекс під назвою Вотанікос від 2013 року перебуває в закинутому стані.
А ще на домашній арені ПАО є сектор ультрас, який має назву Gate 13. Тут розмішуються найбільш активні фанати й просто так потрапити туди неможливо навіть у "своїх" кольорах — треба мати належну репутацію в спільноті. А ще їхні місця найближче розташовані до поля, тож акустичний супровід упродовж усього матчу та за будь-яких обставин гарантовано. Але Шахтар уже був на домашній арені Бешикташа, а вона в Європі за гучністю котується навіть вище за атенську.
Досягнення Панатінаїкос — це дуже великий клуб для футбольної історії Греції. Але останніми десятиліттями його внутрішній вплив зазнав серйозного удару з боку Пірей. Олімпіакос виграв шалену кількість чемпіонських титулів у XXI столітті, тоді як останній трофей "трилисників" датований сезоном-2009/10, а попередній до нього — сезоном-2003/04. І все. Сучасна історія "зелених" не в’яжеться з перемогами в рідному чемпіонаті.
Натомість Кубок Греції, так, це трофей, який у руках гравців у зелених футболках буває значно частіше за чемпіонський. Сезон-2003/04, а відповідно й "золотий дубль", 2009/10, 2013/14, 2021/22 та кампанія-2023/24 супроводжувались здобуттям перемог у кубковому змаганні для ПАО. Суперкубок при цьому піддається ще рідше — останній брали аж у сезоні-1994/95. Але й від сезону-2007/08 і аж до початку цієї кампанії від такого трофею в Греції вирішили тимчасово відмовитись. У нас цього року теж, до речі.
Однак при цьому Панатінаїкос доволі часто з’являвся на обрії в єврокубках, і навіть подекуди пробивався до раундів плей-оф. Так було в контексті Ліги Європи в її дебютному розіграші-2009/10, але з поразкою від Стандарда в підсумку в 1/8 фіналу (1:4), або ж із вильотом від Фіорентини в минулому розіграші Ліги конференцій на цій самій стадії (4:5). "Фіолетові" потім грали у фіналі, якщо не забули.
При цьому минулого року саме на третьому раунді кваліфікації Панатінаїкос вилітав із Ліги Європи від амстердамського Аякса в серії пенальті. Проте найкраще в клубі пам’ятають 1/8 фіналу Ліги чемпіонів-2008/09 проти Вільярреала (2:3) чи взагалі чвертьфінал проти Барселони в сезоні-2001/02 (2:3), або півфінал проти Аякса ще в кампанії-1995/96 (1:3). Це були геть інші часи.
Підсумки минулого сезону У минулому сезоні Панатінаїкос посів третю сходинку на першому етапі грецької Суперліги, поступившись 10 очками Олімпіакосу та трьома балами АЕКу відповідно, після чого таблиця першості розділилась для нього на "чемпіонську гру" з чотирьох команд, і от там ПАО вже був другим, після "червоно-білих", із відставанням у шістнадцять пунктів. Начебто й багато, але загалом гарно змальовує ситуацію в сучасному грецькому футболі.
Відповідно "зелені" потрапили до кваліфікації Ліги чемпіонів УЄФА, тоді як чемпіон гратиме вже в основному раунді, і першим суперником на шляху для Панатінаїкоса став шотландський Рейнджерс, якому вони програли на виїзді (0:2) з вилученням у власному складі, а вдома нічого не змогли з цим зробити (1:1).
Головний тренер Панатінаїкос очолює португальський фахівець Руй Віторія, який є добре знаним у європейських футбольних колах, передусім завдячуючи досвіду роботи на чолі лісабонської Бенфіки (2015-2019). Але потім керманича потягнуло на заробітки до саудівського Ан-Насра, коли гроші Близького Сходу тільки починали затоплювати європейський футбол, і зрештою ці стежка привела тренера прямо до "болотного м’яса" майже за рік до початку повномасштабного вторгнення. Добре, що й до 2022 року тренер там не протримався, але "душок" від такої роботи залишився.
Після цього Віторія працював на чолі національної збірної Єгипту аж півтора роки, тож наочно міг спостерігати за грою Мохамеда Салаха. Але й у послужному списку 55-річного керманича є свої перемоги — він ставав двічі чемпіоном Португалії з Бенфікою (2015-17), двічі брав Кубок країни (2012/13 із Віторією Гімарайнш та 2016/17 із Бенфікою), вигравав Кубок ліги (2015/16 із Бенфікою), а також Суперкубок Португалії в тому ж сезоні, після чого ставав чемпіоном Саудівської Аравії з Ан-Насром (2018/19), чого Кріштіану Роналду, наприклад, і досі не вдалось досягти.
Загалом — тренер із великим бекграундом роботи, бо працював як із клубами з низин Португалії та юнаками цієї країни в Бенфіці U-19, так і досягав успіхів із перспективними проєктами типу Ан-Насра. Чи перспективний проєкт у ПАО, де Віторія працює з кінця жовтня минулого року? Побачимо. Чемпіонат та Кубок Греції в дебютному сезоні йому не підкорився, але 1/8 фіналу Ліги конференцій це теж непогане досягнення.
Панатінаїкос — знаний суперник для українських клубів, двох із них він уже пережив Лише три команди з нашої країни перетинались із цим грецьким колективом у офіційних матчах у своїй історії. І лише один із них вигравав при цьому — київське Динамо ще в Лізі чемпіонів-1998/99, але потім на Олімпійському в Атенах греки таки взяли реванш із таким самим рахунком (2:1).
Інші дві зустрічі проти "зелених" записали на себе два клуби, які відтоді вже встигли припинити існування в своєму первинному вигляді. Запорізький Металург зустрічався з греками Першому колі Кубка УЄФА-2006/07 — тому, у якому потім Шахтар проведе божевільний матч проти майбутнього переможця, Севільї, в 1/8 фіналу з голом Андреаса Палопа. І тоді запоріжці поступились за сумою двох матчів (1:1 та 0:1).
Третім і найбільш сучасним суперником з України для Панатінаїкоса був Дніпро-1 у кваліфікації Ліги чемпіонів-2023/24, коли першу гру греки виграли 3:1, а в другій команда Олександра Кучера намагалась зачепитись, але лише 2:2 і підсумковий виліт на другому етапі відбору. До групового етапу "зелених" у підсумку не пустила Брага, тоді як Марсель вони вибили. А потім із французами грав Шахтар у плей-оф Ліги Європи.
Головні зірки та літні трансфери Сучасний Панатінаїкос іде за шляхом турецьких клубів та збирає по всій Європі гравців, які, як вони самі говорять, "бажають перезапустити кар’єру". Таким чином не варто дивуватись появі в складі греків цілком відомих уболівальникам прізвищ накшталт Альбана Ляфона, Бартломея Драговські, Тіна Єдвая, Філіппа Макса, Філіпа Младеновича, Адама Черіна, Неманьї Максимовича, Тонні Вільєни, Факундо Пельїстрі, Даніеля Манчіні та Кароля Свідерські.
Вишенька на цьому торті — славнозвісний бразилець Тете, який колись грав за Шахтар, але з подачі УЄФА вирішив втекти з України, охопленої повномасштабним вторгненням, і тепер "гірники" дуже міцно взялись за тих, хто йому в цьому допомагав. А там устигли відзначитись і французький Ліон, і англійський Лестер, і турецький Галатасарай, якому зрештою за 2,5 млн євро Шахтар нібито продав гравця влітку 2023 року, а вже ті заробили 7,25 млн євро на його продажі до Греції. Самі ж донеччани віддали Греміо 15 млн євро взимку 2019 року. Буде цікаво, чи потиснуть колишньому одноклубнику руку при зустрічі ті гравці Шахтаря, які були свідками цих подій.
Утім, Панатінаїкос сильний не лише своїми легіонерами, але й внутрішніми футболістами. Щоправда, один із найбільш талановитий серед них, фланговий 23-річний захисник Георгіос Вагіаннідіс, залишив клуб саме перед матчем про "гірників". За ним прийшов лісабонський Спортінг із 12 млн євро + 2,5 млн євро бонусів, і ПАО двічі не думав.
Наступний претендент на вихід із клубу через свої видатні спортивні здібності — 25-річний капітан та центральний нападник Фотіс Йоаннідіс, але за нього вже доведеться викладати бажаючим від 20 млн євро. Також привертає до себе увагу марокканський фланговий нападник Анасс Зарурі, якого тільки-но орендували в Ланса, тож наврядчи його кинуть у бій найближчим часом.
Заявка Панатінаїкоса на матч проти Шахтаря
Воротарі: Альбан Ляфон, Бартломей Дронговські, Костас Коцаріс;
Захисники: Ахмед Туба, Ерік Палмер-Браун, Сверір Інгасон, Тін Єдвай, Філіп Младенович, Яніс Коцірас, Адріано Брегу, Гіоргос Кір’якопулос;
Півзахисники: Педро Чірівелья, Маноліс Сіпопіс, Тасос Бакасетас, Адам Гнезда-Черін, Даніель Манчіні, Неманья Максимович, Факундо Пельїстрі, Філіп Джуричич;
Нападники: Фотіс Яннідіс, Тете, Кароль Свідерські, Гіоргос Кіріопулос, Александр Єрємеєв.
Нагадаємо, що матч Панатінаїкос — Шахтар відбудеться 7 серпня. Почнеться гра о 21:00 за київським часом. На Football.ua буде доступна текстова онлайн-трансляція гри. У прямому ефірі матч покаже УПЛ ТБ.