У радянські часи автомобілі сприймалися не як засіб пересування, а як розкіш, яку потрібно берегти. Особливо це стосувалося зимового періоду, коли автолюбителі намагалися не ризикувати та залишали свої автомобілі у гаражах до весни.

Головною проблемою була вартість автомобіля та його ремонт. Більшість людей збирали гроші на машину довгі роки, а купити новий автомобіль чи запчастини було непросто. Все це змушувало власників берегти свій транспортний засіб як зіницю ока. Будь-яка зимова аварія могла обернутися катастрофою, тому багато хто вважав за краще взагалі не ризикувати.

Ще однією важливою проблемою була відсутність якісної зимової гуми. У продажу її майже не було, а всі сезонні шини виявлялися неефективними на засніжених або заледенілих дорогах.. Внаслідок цього автомобілі буксували навіть на незначних підйомах, створюючи небезпечні ситуації на дорогах..

Низькі температури також створювали складнощі для двигунів.. Через відсутність якісного моторного масла воно згущувалося на морозі, що значно ускладнювало запуск. Водіям доводилося вигадувати різні способи, щоб завести машину, наприклад, додавати бензин до олії або прогрівати двигун гарячою водою..

Акумулятори в холодну пору року також швидко розряджалися. Карбюраторні двигуни були примхливими і часто не заводилися з першого разу. Крім того, контактне запалювання вимагало регулярного обслуговування, а якщо стартер не працював, водіям довелося заводити автомобіль вручну за допомогою спеціальної ручки..

Проблеми виникали і з охолоджувальною рідиною. У той час багато автомобілів використовували воду замість антифризу, а це означало, що її потрібно було зливати щоночі, щоб уникнути замерзання та пошкодження двигуна. Це надавало ще більше клопоту зимової експлуатації..

Крім технічних труднощів, автомобілі також швидко іржавіли через погану якість металу та відсутність належного антикорозійного захисту.. Солі, якими посипали дороги, лише прискорювали цей процес, тому взимку їздили лише ті, кому це було життєво необхідно..

Враховуючи всі ці труднощі, більшість власників машин воліли користуватися громадським транспортом або пересуватися пішки. Влітку ситуація була зовсім іншою: тоді автомобіль використовувався для поїздок на дачу, у гості чи на природу..

Таким чином, зимова експлуатація автомобіля в СРСР була справжнім випробуванням.. Сукупність економічних, технічних та погодних факторів робила поїздки надто ризикованими та витратними.. Тому багато водіїв просто чекали настання весни, щоб знову сісти за кермо..