У цей день похмуро: небо затягнуте хмарами, накрапає дощ, а на плацу – калюжі.
Звісно, погода не завадила прийти привітати юнаків зі вступом до лав Національної Гвардії їхніх родичів, друзів та близьких – загалом понад 200 людей стоячи, сидячи та навприсядки фотографували своїх синів, братів та коханих у такий день.
Хлопці, які ще вчора вважались цивільними, сьогодні офіційно отримали статус нацгвардійців. Протягом найближчих 11 місяців вони вчитимуться військовому мистецтву на мирній території, а за бажанням зможуть піти на контрактну службу, пише Вежа.
178 солдат вишикувались на плацу у сім рядів, їх привітав командир військової частини №3028 Іван Миропольський. На майданчик урочисто винесли бойовий прапор частини, хвилиною мовчання вшанували загиблих та поклали квіти до пам'ятного знаку.
Опісля командир віддав наказ готуватись до складання новобранцями присяги. На плац винесли чотири столики із найважливішим сьогодні документом – присягою.
Юнаки уважно споглядають за підготовкою і врешті один за одним – складають присягу. У когось голос спокійний та впевнений, у декого – дещо схвильований Жінка поважного віку спостерігає за тим, як солдати один за одним складають присягу, однак її погляд прикутий передусім до одного. Людмила Петрівна весь час хустинкою витирає сльози, родичі, які стоять поруч, заспокоюють жінку попри власне хвилювання.
- Хто у Вас складає присягу? – питаємо.
- Онучок мій, Назар, – відповідає жінка.
- А чому плачете?
- Та від радості, пишаюсь ним. Він тут самий молоденький – йому всього 17. А він вже нацгвардієць, – каже жінка і показує на дійсно зовсім юного хлопця. Той у свою чергу червоніє від поміченої уваги до його персони та сильніше стискає у руках зброю.
Людмила Петрівна махає йому рукою і продовжує:
- Він тільки-но закінчив Тульчинський військово-спортивний ліцей, день побув удома і от він уже тут. Справжній патріот мій онук, завжди дуже хотів служити. І син мій служив, у цій же частині. Це вже певно сімейне. Пишаюсь, що змогла виростити таких людей.
Зовсім поруч – жінка із маленькою дитиною, яка видивляється серед новобранців старшого брата. Жінка каже, що до останнього сьогоднішній нацгвардієць вперто казав, що бути військовим – його покликання, тож за першої-ліпшої нагоди втілив свою мрію.
- Знаєте, я йому казала: ну навіщо воно тобі? Це ж небезпека – тебе відправлять кудись, мало що може статися. А він каже: піду, навіть не намагайся мене відмовити. І – от… – сумно видихає жінка. – Але так – пишаюсь ним.
Поруч зовсім юна дівчина тримає у руках пакет із полуницями.
- Для свого друга, Юри, – каже, – От кому важко – так це його дівчині, Тані. Вона й так, поки сюди їхала, трусилась від хвилювання, а тепер і взагалі зблідла. Не знаю, що б я відчувала, якби це я бачила, як мій хлопець складає присягу.
- Юра отримав повістку і швидко зібрався, – каже Тетяна. – Він хотів цього, чекав. Тепер він служитиме, я – чекатиму.
Коли ж усі новобранці присягнули на вірність Україні, залунав Гімн держави і з вітальними словами виступили перший заступник голови облдержадміністрації Андрій Гижко, міський голова Калинівки, керівництво військової частини та капелан. Останній помолився за мир, благословив та окропив свяченою водою новобранців та їхні родини.
Після цього на плацу відбулись показові виступи. Група оперативного реагування продемонструвала свою майстерність у володінні зброєю, а штурмова – у майстерності бути непомітною та злагодженою.
Після цього з напутніми словами виступило керівництво військової частини. А ще згодом – новобранцям дозволили поспілкуватися та зробити світлини на згадку зі своїми близькими.
Хтось плакав, наче хлопців прямо з плацу відправляють у якусь «гарячу точку», хтось спокійно казав «іди сюди – зробимо фото», а хтось просто говорив другу чи родичу приємні слова. Так чи інакше, це було щиро.
Нагадаємо, військова частина 3028 є штурмовим підрозділом Національної Гвардії України, котрий колись був відомим як «Ягуар». Понад три роки тому бійці частини за кілька хвилин звільнили від сепаратистів будівлю Харківської облдержадміністрації – без жодного пострілу та жертв.