Перший дводенний візит канцлера ФРН Олафа Шольца на Балкани залишив деякі питання та здивування від інколи фантазійних його пропозицій. До речі, Україна була темою майже всіх зустрічей із лідерами країн регіону під час Балканського турне.. Однак про все по порядку.

Здивування. Шольц розпочав свій візит із Косово, а потім були Сербія, Греція, Північна Македонія та Болгарія.. Несподіваний початок маршруту викликає питання: чому на першому місці саме Пріштіна?

Можливо, це пояснюється відсутністю серйозних проблем у двосторонніх відносинах країн, дотриманням косовською владою вимог зовнішньої та безпекової політики ЄС та готовністю зрушити переговорний процес із Белградом. Косово засудило агресію Росії проти України, приєдналося до антиросійських санкцій Євросоюзу, країна націлена на членство в НАТО та ЄС. І тому, заявив Шольц, Берлін допомагатиме в цьому Пріштіні.

Невипадково саме з Приштини пролунав сигнал до Сербії та Косова — взаємне визнання є обов'язковою умовою членства у ЄС.. Чомусь така вимога викликала подив сербського президента Олександра Вучича та публічне його неприйняття. Косовська ж сторона мовчки його схвалила.

Іншим подивом стала відсутність у програмі візиту канцлера Албанії, БіГ та Чорногорії.. Кожна з цих трьох країн чекала на Шольца і небезпідставно: Албанія сподівалася на чіткі запевнення щодо початку вступних переговорів до ЄС; у БіГ він міг продемонструвати підтримку високому представнику та співвітчизнику Крістіану Шмідту; у Чорногорії новому прем'єр-міністру Дритану Абазовичу теж була б корисною зустріч із канцлером. Але цього не сталося.

Несподівані пропозиції канцлера. Одним із них для лідерів Західних Балкан стала нова ідея від Шольца – прийняти до Євросоюзу всі країни разом. Прекрасно! При цьому він зауважив, що не бажає даремно витрачати час і пропонує «амбітний та досяжний» план — вступ… 2033 року.

Як же так, мабуть, задумалися у Тирані та Скоп'є, адже Шольц пообіцяв, що на червневому саміті ЄС мають схвалити рішення щодо початку з ними вступних переговорів.. Невже переговори триватимуть 11 років?

Як же так, мабуть, задумалися менше у Белграді та більше у Підгориці. Адже раніше йшлося про інтеграцію до ЄС у 2025 році. Чекати ще 11 років?

Про що замислилися в Приштині та Сараєві, і уявляти не хочеться.

Якось не схоже на «новий сигнал – за словами канцлера – впевненості та надії, що з вступу (Західних Балкан) потрібно Євросоюзу».

А чого ж тоді чекати на Україну, якщо цей «новий сигнал» схвалять? Навіть якщо Україна стане кандидатом на членство у ЄС. Адже їй увесь час нагадують, що Балкани були попереду, їх не можна образити, поставивши в чергу після України..

Іншою фантазійною думкою пана Шольца став намір переговорити зі скептично налаштованими союзниками щодо надання Косово безвізового режиму в'їзду до Шенгенської зони. Як таке можливо, якщо три шенгенські країни (Греція, Іспанія, Словаччина) навіть незалежність Косово не визнали?

Три невдачі. Під час відвідування Балканських країн перед Шольцем стояли, як нам здається, три мегазадачі.

Перша — створити умови для того, щоб на червневому саміті ЄС було схвалено рішення щодо початку переговорів з Албанією та Північною Македонією, які блокує Болгарія.. У Софії та Скоп'є канцлер наголосив, що він виступає за схвалення самітом ЄС рішення про початок вступних переговорів.. Але без будь-якої конкретики, і, крім слів «шанс зберігається», після візиту нічого не було чутно. Чекаємо, що скаже Софія.

Друге завдання — підштовхнути вирішення питання нормалізації відносин між Косово та Сербією, про що вже згадувалося вище. Але відновити двосторонні переговори йому не вдалося. Вучич зайняв жорстку позицію: «Косово це Сербія», і не погодився на будь-які компроміси. Шольц не запропонував механізму досягнення взаємного визнання, крім абстрактного припущення, що досягнення такої мети «можливе через функціонування конкретних угод, які узгодять сторони». Угоди є, але вони не працюють. Вучич у різкій формі також відкинув заяву канцлера про те, що обов'язковою умовою членства Сербії в ЄС має бути визнання Косова, і заявив, що вперше чує про таку вимогу, і тому Белград «обмірковуватиме свої подальші кроки». "

Третя — Шольц запропонував Балканським країнам повернутись до механізмів Берлінського процесу, створеного Ангелою Меркель ще у 2014 році з метою розвитку регіонального співробітництва. Реалізація проекту не вражає — багато розмов на самітах та витрачених грошей за малопомітних результатів. Шольц вирішив реанімувати цю ідею та прискорити формування регіонального спільного ринку, імплементувати угоди про вільне пересування людей та взаємне визнання кваліфікаційних вимог. Ніхто не сказав ні, і тому лідерів Західних Балкан запросили до ФРН у серпні на реанімаційний саміт Берлінського процесу. Можливо, цього разу щось вдасться, окрім самітів. Адже розвиток співпраці є ефективним фактором забезпечення стабільності та миру в регіоні.

Війна в Україні та антиросійські санкції. Візит Шольца переслідував ще одну мегамету, яку раніше сформулювала Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок: Євросоюз не повинен поступатися спробам Москви взяти цей регіон у серце Європи під свій контроль.

Тому бесіди з керівництвом держав у всіх країнах, окрім Сербії, розпочиналися з обговорення протидії гібридній російській агресії у регіоні.. І всі країни, окрім Сербії, вітали заклик Шольца продовжувати підтримку Києва у його опорі до російського вторгнення..

Складніше було в Сербії, яка єдина в Європі та серед країн — кандидатів на членство в ЄС фактично підтримує російську агресію та відмовляється запроваджувати антиросійські санкції.. Вучич з тривогою чекав зустрічі з Шольцем і мав рацію. " На заяву канцлера, що неможливо рухатися до членства в Євросоюзі і не підтримувати його зовнішню політику, відмовляючись запроваджувати санкції проти Росії, сербський президент відповів: «А у нас інша точка зору та особливі відносини з Росією».

Та й дешевого російського газу дуже хочеться… Співрозмовники не досягли компромісу, і кожен залишився за своїм поглядом.

Підсумовуючи, зауважимо: перший візит Шольца як канцлера ФРН на Західні Балкани не став проривом німецької дипломатії у регіоні. Але канцлер зробив перший крок і чітко визначив проблеми, які потрібно вирішувати разом із США, ЄС та Україною.. Адже більшість країн регіону підтримують нашу боротьбу, тому після війни ми зможемо допомогти і Західним Балканам.

Інші статті Володимира Цибульника читайте за посиланням.

[votes id\u003d"