Більшість громадян Туреччини підтримали проведення конституційної реформи, в результаті якої країна перетвориться з парламентської на президентську республіку. Такі остаточні результати референдуму, що відбувся в Туреччині в неділю, 16 квітня.
За підсумками обробки 99,97% бюлетенів 51,41% громадян проголосували за зміни в політичному ладі, їх опоненти виступили проти внесення правок до Конституції, повідомляє інформаційне агентство Anadolou. Про перемогу прихильників конституційної реформи офіційно заявив глава ЦВК Туреччини Сади Гювен. Явка на референдумі склала 85,46%.
Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган привітав співгромадян з результатами референдуму. За його словами, вперше в історії Турецької Республіки змінена система влади. У зверненні до нації Ердоган заявив, що підсумки плебісциту - це "доказ рішучості народу визначати свою долю, майбутнє країни". "Це перемога всієї Туреччини, площею в 780 тис. кв. км, всіх 80 млн громадян, що населяють 81 провінцію країни ", - додав він. Ердоган також закликав всі сторони визнати підсумки голосування, відмовитися від непотрібних дискусій і прагнути до нових досягнень.
Згідно з пакетом конституційних змін, передбачається, що влада в Туреччині буде зосереджена в руках президента. Посада прем'єр-міністра буде усунена. Повноваження глави держави будуть значно розширені. Президент зможе власноруч призначати віце-президента, міністрів і високопоставлених чиновників. Крім того, в коло його повноважень увійде створення і розформування міністерств, наділення їх повноваженнями і обов'язками, формування їх структури. Президент також зможе вводити режим надзвичайного стану без попереднього узгодження з парламентом і видавати мають повну силу закони і укази без узгодження з парламентом. Депутати зможуть при бажанні лише анулювати такі закони.
Зміни торкнуться і парламенту. Кількість депутатських місць збільшиться з 550 до 600. Віковий поріг для депутатів буде знижений з 25 до 18 років. Особа, яка буде призначена в парламент безпосередньо президентом, зможе не залишати лави своєї партії.
Нововведення уготовані також системи виборів. Президент і парламент будуть обиратися строком на п'ять років (раніше парламент обирався на чотири роки). Глава держави зможе займати свій пост не більше двох термінів поспіль. Рішення про повторні вибори зможуть приймати і президент, і парламент. Вибори до органів законодавчої та виконавчої влади також будуть проводитися в один день.
Раніше конституційні зміни отримали схвалення парламентаріїв і президента країни. Схвалені громадянами поправки набудуть чинності після загальних виборів, призначених на листопад 2019 року.
Підтримали Ердогана політичні сили - центристська Партія справедливості і розвитку і націоналістична Партія національного руху - заявили, що перехід до президентської системи правління допоможе Туреччині швидше реагувати на терористичні атаки та інші зовнішні загрози, а також стабілізує політичну систему влади і допоможе уникнути постійної ротації коаліційного уряду.
У той же час опоненти глави держави - представники лівоцентристської Народно-республіканської партії і прокурдської Партії демократії народів - виступили проти реформ, мотивуючи це тим, що Ердоган хоче через реформу домогтися одноосібної влади в країні. Члени Народно-республіканської партії заявили про намір оскаржити результати референдуму.
За їхніми даними, близько 2,5 млн бюлетенів могли бути заповнені з порушеннями, а фальсифікація результатів може становити 3-4%.
Експерти відзначають, що перемогу запропонованої Ердоганом реформи на референдумі зумовило те, що він зумів заручитися підтримкою найширших верств населення. Крім традиційно голосує за нього корпоративної публіки президент зміг сподобатися молоді і навіть окремим представникам лівих сил. Підтримала Ердогана і багатомільйонна турецька діаспора в Європі.