Адміністрація Байдена серйозно стурбована потенційною можливістю вторгнення російських військ в Україну вже на початку нового року, оскільки половина необхідних для такої операції військ – близько 175 тис.. - вже, за даними США, зосереджена на кордоні.

Хоча американське керівництво підкреслює, що путінські плани щодо України поки що неясні, а розвіддані не дозволяють з точністю стверджувати, що Росія збирається розв'язати війну, проте російська армія до такої війни готова, і якщо вона вибухне, то, на думку експертів, у.

Побоювання американців посилюються ще й тим, що останнім часом російські ЗМІ активізували кампанію дезінформації, стверджуючи, що НАТО та Україна самі загрожують Росії, і тим самим, на думку видання, готуючи привід для вторгнення..

Як зазначає газета, російське вторгнення в Україну створить серйозну кризу в питанні національної безпеки як для Європи, так і для адміністрації Байдена, яка заявляла про свій "

Хоча американці, як і раніше, вірять у те, що кризи найкраще вирішувати дипломатичним шляхом, держсекретар США Ентоні Блінкен на зустрічі в Стокгольмі з Сергієм Лавровим наголосив, що США дадуть відповідь на агресію Росії проти України ''сильнодіючими економічними заходами, які вони в минулому утримувалися застосовувати..

Проте, як пише New York Times, ніхто не знає, чи здатні зупинити Путіна такі погрози.. Тим більше, що російський міністр закордонних справ уже відмахнувся від них, нагадавши, що США останніми роками не раз застосовували проти Росії санкції без видимих, за його словами, результатів..

Оглядач Times Едвард Лукас пише, що, подібно до хрещеного батька мафії, Путін спочатку створює проблему, а потім пропонує її вирішити, якщо Захід погодиться на поступки..

Ось і намічена на вівторок телефонна бесіда між Путіним і Байденом обіцяє підняти міжнародний престиж російського лідера і дозволить йому оприлюднити список побажань до Заходу, серед яких вимога припинити розширення НАТО, обмежити військову присутність Заходу і по суті дати Росії розчленувати Україну, вважає Лукас..

Але справжні цілі куди ширші, застерігає він - це кінець європейському порядку, що склався після 1991 року, коли Росія більше не вважає себе пов'язаною минулими обіцянками та стандартами..

І Путін не зупиниться в Україні, продовжує оглядач. Змусивши нас прийняти свою параноїдальну точку зору, він може вимагати демілітаризації сусідніх з Росією країн, припинити там військові навчання і, можливо, навіть вивести натовські війська з Польщі та країн Балтії..

Але НАТО розширювалося на схід зовсім не в рамках якогось секретного плану взяття Росії в кільце, нагадує автор статті, все було навпаки.. Це постійні загрози сусідам з боку Росії змусили їх шукати членства в НАТО або посилювати зв'язки з альянсом..

Та й сам блок, коли приймав колишніх членів Варшавського договору, спочатку консультувався з Росією, залучав її до прийняття рішень і навіть утримувався від відправлення туди своїх контингентів та проведення військових навчань, щоб не насторожувати Москву.

Поведінка НАТО змінилася лише у 2010 році, після кібератаки на Естонію, війни з Грузією та військових навчань 2009 року, під час яких Росія відпрацьовувала вторгнення до країн Балтії та ядерний удар по Варшаві. І навіть тоді ця відповідь була здебільшого на папері, а перші (дуже обмежені) контингенти були направлені до країн Балтії та Польщі лише після вторгнення Росії в Україну у 2014 році..

Так що нам, пише Лукас, давно настав час сказати Путіну, що всі його скарги - повна нісенітниця, однак ми натомість думаємо про те, як би замирити його..