Цієї ночі в Києві могли врятувати життя 4 людей, чотирьом людям могли пересадити серце, дві нирки і печінку. Лікарі Інституту серця і Інституту Шалімова були готові оперувати, реципієнти чекали, була навіть згода батьків донора.

Мама покійного хлопця дала згоду без вмовлянь.

Вона знає, як бути по той бік черзі, чотири роки тому її старший син помер від хвороби печінки, йому теж потрібна була трансплантація. Молодший син не виживе, розуміла вона, але найбільше просила, щоб він врятував життя комусь.

Ця ніч не стала переломною для української трансплантології.

Не встигли, раптова зупинка серця. На жаль.

І все ж хочеться відзначити: те, що лікарі таки зважилися повідомити про потенційний донора і поговорити з рідними - це вже перший крок. Обіцяю, на цьому ми не зупинимося.

Переклад на російську мову Odessa Daily.