У документі наголошується, що в складі НАМН України - 36 державних установ охорони здоров'я, в тому числі дев'ять - в Харкові. У них працюють більше 3500 чоловік, включаючи майже 800 вчених (з них 480 докторів і кандидатів наук).
При цьому державне фінансування у 2017 році покриває лише 35-45% необхідного фонду оплати праці, а на оплату комунальних послуг виділено близько 20-25% від потреби, зазначає Медиапорт.
Дефіцит у витратах на оплату праці з нарахуваннями по харківським інститутам в 2017 році - близько 180 мільйонів гривень (по всім установам НАМН - понад 518,8 мільйона гривень).
«З метою попередження подальшого зростання соціальної напруги серед медичних працівників і пацієнтів, а також запобігання припиненню діяльності державних установ Національної академії медичних наук України Харківська обласна рада звертається до Прем'єр-міністра України, Верховної Ради України з проханням внести зміни до Закону України« Про Державний бюджет на 2017 рік »з метою виділення коштів для забезпечення діяльності галузевих державних установ Національної академії медичних н аук України », - сказано в документі.
Серед дев'яти харківських інститутів НАМН - Інститут медичної радіології ім. Григор'єва, Інститут патології хребта та суглобів ім. Ситенка, Інститут неврології, психіатрії та наркології, Інститут мікробіології та імунології ім. Мечникова, Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків, Інститут проблем ендокринної патології ім. Данилевського, Інститут загальної та невідкладної хірургії, Національний інститут терапії ім. Малої, Інститут дерматології та венерології.
На засіданні профільної комисси облради в середині травня заступник Комітету ВР з питань охорони здоров'я Ірина Сисоєнко заявляла, що потреба у фінансуванні з державного бюджету на інститути академії по Україні становить 1 мільярд 160 мільйонів гривень.
Керівники інститутів стверджують, що серед через проблеми з оплатою праці «знижується моральний клімат».
«Коли люди не бачать перспективи, хоча б обіцянок нормальних, що ситуація покращиться, деякі йдуть у комерційні структури, лікувальні установи іншого рівня, йдуть підготовлені, грамотні, знають люди», - сказав директор Інституту патології хребта та суглобів ім. Ситенка Микола Корж.