Фінські вчені прийшли до висновку, що головною причиною швидкого зростання безкисневих зон в Балтійському морі стали побутові та сільськогосподарські відходи, що потрапляють в морську воду, повідомляє Biogeosciences.

«Мертвими зонами» називають області, де у воді практично відсутній кисень і майже немає живих організмів. Такі ділянки є в багатьох морях: наприклад, недавно вчені розповіли про швидке зростання «мертвої зони» в затоці Омана. У Балтійському морі виявлено найобширніші зони кисневого мінімуму в світі: їх сумарна площа сягає 70 тисяч км2.

Автори нової роботи проаналізували два чотириметрові осадових керна, витягнутих з дна Архіпелагова моря (між Ботническим і Фінською затоками). Ці зразки дозволили відновити близько 1,5 тисячі років історії формування відкладень. Виявилося, швидкість втрати кисню за останнє сторіччя значно прискорилася. «Мертві зони» покинули багато живих істот, включаючи молюсків і кільчастих хробаків. При цьому такі порушення впливають і на мешканців сусідніх ділянок моря.

На думку вчених, головна причина зростання зон кисневого мінімуму - побутові, промислові і сільськогосподарські стічні води.

У них міститься велика кількість поживних речовин, наприклад азоту або фосфору, які провокують цвітіння води. Відмерлі водорості опускаються на дно, де їх переробляють бактерії. Мікроорганізми активно витрачають кисень, тому водойму поступово «задихається». Вчені вважають, що уповільнити цей процес можна, якщо знизити обсяг забруднюючих викидів, але на відновлення деяких ділянок можуть піти десятиліття. Ціанобактерії можуть поглинати азот з атмосфери, повторюючи «замкнуте коло» цвітіння води.

Джерело: «Вокруг света. Україна".