Не стало людини-легенди. Частина 2

14 лютого 2020, 10:13 | Світські хроніки
фото з Life-News.Ru
Розмір тексту:

У 1944 році на чолі групи за завданням Центру Ботян відправився в Львів, а потім до Кракова. Метою групи була розвідка розташування і пересування німецьких військ, готувався грунт для просування радянських військ. Ботян зумів налагодити взаємодію з абсолютно різними політичними силами, як частини Армії Крайової, Армії Людової та селянськими батальйону хлопський.

В кінці 1944 року група захопила німецького інженера - картографа Зигмунда Огарека. Від нього і стало відомо про склад вибухівки в одному із замків і плані вибуху мостів і історичної частини древнього Кракова, Рожновського греблі і мостів через Дунаєць. Спочатку в завданні групи порятунок Кракова не означає. У замок під виглядом вантажника був впроваджений польський патріот, який встановив міну уповільненої дії, яка і знищила склад. Так що в січні 1945 склад був підірваний, а війська 1-го Українського фронту під командуванням Конєва увійшли в вибухнули Краків, де німцям вдалося підірвати лише кілька мостів через Віслу. А в місті Ілжа на пам'ятнику поряд з польськими іменами красуються і імена бійців з групи Ботяна - вони спільно з підрозділами Армії Людової звільнили з в'язниці польських патріотів і захопили чимало зброї та спорядження. А останні місяці війни група Ботяна вже працювала на окупованій частині Чехословаччини.

З 1947 року Ботян працював в Чехословаччині, де легалізувався під виглядом робітника-чеха, працював слюсарем і навіть вчився Вищої промислової моторобудівної школі. Пройшовши натуралізацію, переведений на уранові рудники в Яхімов. Пізніше він виїжджав у відрядження в різні країни, але відомості про ці завданнях поки засекречені. Консультував створення групи «Вимпел». У 1983 вийшов у відставку в званні полковника, але в якості цивільного фахівця продовжував працювати в органах КДБ до 1989 року. У 2007 році «за мужність і героїзм, проявлені в ході операції зі звільнення польського міста Кракова і запобіганню знищення його німецько-фашистськими загарбниками у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років» полковнику Ботяну було присвоєно звання Героя Російської Федерації з врученням медалі «Золота Зірка.



Крім цього Ботян був нагороджений двома орденами Червоного Прапора, Орденом Вітчизняної війни, безліччю медалей, має і вищу нагороду Польщі Орден Віртуті Мілітарі. Це зараз Варшава немов забула про те, хто врятував красиве місто країни, участь в цьому групи Ботяна заперечується.

Багато років минуло, в 2013 році не стало дружини Ботяна. Але є дочка, внуки і правнуки. Своє довголіття Олексій Ботян пояснював так: не курив, ніколи не сумував, а якщо трохи міг випити, то тільки білоруський самогон.




Додати коментар
:D :lol: :-) ;-) 8) :-| :-* :oops: :sad: :cry: :o :-? :-x :eek: :zzz :P :roll: :sigh:
 Введіть вірну відповідь