Наскільки реальна задача прориву Казахстану в число тридцяти найрозвиненіших країн світу вже за життя нинішнього покоління громадян цієї центральноазіатської республіки? Саме таке завдання поставив перед казахстанцями і перед собою глава держави Нурсултан Назарбаєв у Посланні до народу від 10 січня 2018 року. Прокоментувати цей документ ми попросили відомого казахстанського політолога і журналіста Едуарда Полєтаєва. - Уже на самому початку 2018 року президент Казахстану звернувся до народу Республіки з черговим, традиційним посланням. Яку роль взагалі в державній і політичній системі Казахстану грають послання президента? - У Казахстані виходять з того постулату, що цілеспрямоване держава повинна займатися політикою планування, довгострокового розвитку та економічного зростання. Ось у чому необхідність такого інструменту, як послання президента. Його роль закріплена і в Конституції країни, в статті 44. Там сказано, що Президент Республіки Казахстан звертається з щорічним посланням до народу Казахстану про становище в країні та основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики Республіки. У Казахстані в посланнях дається квінтесенція державної політики в усіх сферах економічної, соціальної та суспільного життя, формулюються цілі та завдання розвитку всієї країни на перспективу. Державне стратегічне управління, яке має публічне вираження, в тому числі у формі послань, в Казахстані є самою суттю практичної діяльності вищого керівництва країни. Інститут послань вбирає в себе стратегічне бачення і політичні переконання самого президента Нурсултана Назарбаєва. Треба сказати, що такий підхід характерний не для всіх пострадянських держав, де найчастіше в політиці та державному будівництві, в суспільному житті застосовуються тактичні, ситуативні рішення. Інститут послань президента в Казахстані вже має історію, став звичний і виявився потрібен всім.
Державі - як комплекс цільових установок і пріоритетних завдань у внутрішній політиці, а також як основа для прийняття скоординованих рішень. Бізнесу - як вихідна інформація для оцінки інвестиційної привабливості, рівнів ризиків і перспектив реалізації бізнес-проектів. Населенню - як фактор для формування відчуття психологічного комфорту, як джерело впевненості в завтрашньому дні. Нарешті, стратегія потрібна як виразний сигнал сусіднім державам та іноземним інвесторам про те, що країна є стабільною, амбітна і прагне вперед. Нинішнє послання, як і кілька попередніх, в значній частині було присвячено питанням реалізації "Стратегії-2050», озвученої ще в 2012 році. Варто підкреслити, що послання це є потужним подієвим продуктом, так як воно носить концептуальний характер і свідчить про рішучість політичного класу Казахстану продовжити поступальний рух до нових рубежів. - У цьогорічному посланні Нурсултан Назарбаєв наголосив на необхідності створення в Казахстані фактично нового економічного укладу, заснованого на цифрових технологіях, так званої "четвертої індустріалізації". Всі інші пропозиції, по галузях економіки або сферам державного і суспільного життя, підпорядковані виконанню цього завдання. Наскільки адекватна ця задача можливостям країни? - Фінляндії свого часу основний дохід приносив продаж лісотехнічного сировини, Ізраїлю - продукція сільського господарства. А тепер в їх експорті переважає наукомістка продукція. Японія зробила ставку на розвиток радіоелектроніки та автомобілебудування і не прогадала. Всього цього країни домоглися завдяки державній політиці, в основі якої лежали продумані стратегії. Казахстан, звичайно, сьогодні не сприймається як країна, здатна йти в авангарді четвертої промислової революції. Але це виклик, від якого йому не можна відмахнутися. Наслідки цієї революції ще погано прогнозовані, тому треба бути до всього готовим. Цифрова економіка не означає того, що у владі знають кілька унікальних технологій, які виведуть країну в світові лідери хай-тека. Адже його роль повинна зводитися до створення умов, що стимулюють певні зрушення в економіці, при цьому держава повинна вибрати такий напрямок і застосувати такі інструменти, щоб бізнес був мотивований до участі в їх здійсненні. Звичайно, поставлена ??задача амбітна, але як до неї не прагнути, якщо країні треба йти від сировинної залежності? - Судячи не тільки за останнім послання казахстанського президента, але і по численних програм розвитку, прийнятим в країні в останні роки, казахстанське суспільство очікує не тільки економічна, а й громадська модернізація. В якому напрямку, наприклад, може піти розвиток людського капіталу в Казахстані? - Справа в тому, що в сучасному світі економічна модернізація безпосередньо і в визначальною мірою пов'язана з розвитком людських компетенцій, умінь, інтелекту. Розвиток людського капіталу в Казахстані є справою державної ваги, оскільки майбутнє країни визначається його енергією і потенціалом. І тут надії покладаються в першу чергу на молодь. Казахстанська молодь у віці від 14 до 29 років становить понад чверть населення країни. Кожен другий житель Республіки молодше 30 років. Нурсултан Назарбаєв раніше говорив, що Стратегія "Казахстан-2050» - це шлях, який показує молоді, в якій країні вона буде жити. Відомо, що саме в момент дорослішання людина творить з найбільшою самовіддачею, і навіть якщо його осягають невдачі, то він все одно піднімається і, вірячи в успіх, досягає потім найбільших висот. Саме розумна, міцна і здорова молодь є генератором нових ідей, здійснюючи грандіозні проекти. Причому вже сьогодні роль молоді в сучасному Казахстані, особливо в деяких областях економічної сфери, велика. Наприклад, це мале підприємництво, робота в сфері нових технологій, в банківських структурах. По суті, мова може йти лише про те, щоб "не перекривати кисень" для різних форм природної творчої громадської, політичної, господарської та підприємницької діяльності. Вільна ініціатива людей сама підштовхне вперед економіку і соціальне життя. А стимули, зазначені в посланні, на кшталт створення нової якості освіти, лише поліпшать компетенції казахстанських громадян. - Яке з перерахованих в посланні 2018 року напрямків розвитку має, на вашу думку, найкращі шанси для швидкої і успішної реалізації? Які проекти здійснити буде найважче? - Легких шляхів ніхто не обіцяє. Сьогодні і економісти, і футурологи говорять про те, що прийшов час для нового типу економіки - "гуманної". Важливим елементом стає увага до внутрішніх умов, традицій, потреб і бажань людей і суспільства.
Адже ринок сам по собі - це одухотворений механізм. Мені бачаться хороші шанси у завдання, сформульованої в посланні як "Розумні технології" - шанс для ривка у розвитку агропромислового комплексу ". Модернізація сільського господарства - важливе завдання, тим більше що Казахстан ще в СРСР став відомим виробником продуктів харчування. У Казахстані є все необхідне, щоб вони відповідали високим стандартам. До того ж поруч - величезні ринки Китаю і Росії. Не бачу великих складнощів у реалізації іншої цікавої завдання послання - "Розумні міста" для "розумної нації". Створення "розумних міст" стало важливим трендом світового розвитку. Багато що з цього вже здійснено, наприклад, в столиці країни Астані. Не перший рік в режимі реалізації йде рішення ще одним із завдань послання "боротьба з корупцією і верховенство закону". "Тільки за три останні роки засуджено за корупцію понад 2,5 тисячі осіб, включаючи топ-чиновників і керівників держкомпаній", - йдеться в тексті послання. А з 2001 р. за злочини даної категорії в Казахстані були засуджені 10 тисяч чоловік, з них 17 міністрів і їх заступників. Складніше буде вирішувати питання соціального забезпечення та якісної освіти. Це сфери, що стосуються, по суті, всіх громадян країни, і незадоволені будуть завжди - то маленькою пенсією, то компетенцією викладачів. Та й грошей державі вкладати треба сюди багато. - Президент Назарбаєв дивиться на далеку перспективу, мріє про Казахстан, який до 2050 року увійде в число 30 найбільш розвинених країн світу. Наскільки реальна така перспектива? - Новий горизонт планування у вигляді "Стратегії-2050» у країни з'явився в 2012 році. Це дуже оптимістичні плани - що правда, то правда. Але без оптимізму зараз ніяк не можна, а політик успішний тоді, коли піднімає планку. Треба вести країну далі, ставлячи перед нею нові завдання. Причому при русі враховуються нові виклики і загрози, з якими можна несподівано зіткнутися, як, наприклад, стабільність на світових ринках і падіння цін на природні ресурси, які експортує Казахстан. Але ж Казахстан показав, що вміє вирішувати і завдання розвитку, і витримувати кризи.
Так що програма входження в тридцятку найрозвиненіших країн світу - це не просто шматок паперу, це проект, над яким серйозно працювали безліч людей протягом двох років. А в світі 2050 рік - це не просто символічна дата, це реальний термін, на який орієнтується світове співтовариство. В ООН, наприклад, розроблений Глобальний прогноз розвитку цивілізацій до 2050 року. Прогнозний доповідь до 2050 року оприлюднено також Всесвітньої продовольчої організацією.
Великі транснаціональні компанії також розробляють стратегії розвитку до 2050 року.
Завдання непросте, звичайно, але і в Казахстані хочуть жити добре. Все-таки 9-е місце за розмірами території, непоганий транзитний потенціал, наявність природних ресурсів і відносно невелика населення укупі з грамотним целеполаганием - все це разом повинно допомогти вийти країні на новий якісний рівень. Едуард ПОЛЄТАЄВ, журналіст-міжнародник, політолог, керівник громадського фонду "Світ Євразії" (Алма-Ата).