Старшие поколения помнят песню Высоцкого, перифраз строчки которой я сделал названием статьи. Песня вообще-то о том, что даже маленький человек в безнадежных обстоятельствах может противостоять им. Но сначала о другом.
Гуд бай, Трампмерика Это решение суда нокаутировало экономическую политику Трампа, но начнем с Канады. На днях премьер Марк Карни представил в Монреале амбициозную, но назревшую стратегию развития оборонной промышленности, признав, что на протяжении десятилетий Канада недостаточно финансировала как армию, так и свой ВПК. Она "слишком полагалась на географическое положение и другие страны для собственной защиты, что породило уязвимости, которые мы больше не можем себе позволить", – сказал Карни.
Далее текст на языке оригинала Стратегія передбачає інвестиції 369 млрд доларів у ВПК протягом десяти років. Серед цілей – збільшення частки канадських компаній у федеральних оборонних контрактах до 70%, створення 125 000 робочих місць у секторі за десять років та зростання оборонного експорту на 50%. Пріоритетом стане виробництво військової техніки. Документ особливо попереджає про небезпеку залежність від іноземних військових систем, інтелектуальною власністю яких управляють інші держави (читай – США).
Картина, яку малюють нинішні цифри, ганебна: боєздатність морського флоту становить лише 59,6%, наземної техніки — 51%, авіаційного парку — 42,3%. Нові орієнтири – 75%, 80% та 85% – військові назвали "амбітними, але досяжними".
Це до того, що на ключові компанії канадського ВПК уряд зробить ставку, що принесе величезнi збитки китам ВПК США. І до того, що там ці кити підібгали хвіст перед Трампом, більше того – лакействовали перед ним.
Сайт CNN опублікував цікавий текст про Віктора Шварца (Victor Schvartz), ініціатора звернення до суду з вимогою визнати тарифи Трампа незаконними. Цитую:
"В той час як корпоративна Америка зберігала мовчання, один дрібний імпортер вина ризикнув своїм бізнесом, щоб оскаржити мита Трампа. Коли торік президент Дональд Трамп оголосив про плани підвищити ефективну ставку мит в країні до рівня, небаченого з 1930 року, більшість керівників компаній зберігали мовчання. Вони бачили, що протидія амбіціям президента — не кажучи вже про його фірмову економічну політику — може обійтися дорожче, ніж політика, яку він проводить.
Керівники транснаціональних корпорацій, на кону в яких стояли мільярди річного доходу, загалом не робили жодних дій. Але Віктор Шварц, власник невеликого нью-йоркського винного імпортера VOS Selections, зробив величезний крок уперед.
Шварц став обличчям боротьби за відміну найрадикальніших тарифів Трампа — і він переміг у справі, рішення щодо якої було винесене Верховним судом у п’ятницю. Спочатку він не хотів брати на себе таку відповідальну роль, розповів він в інтерв’ю CNN після винесення вироку у п’ятницю. "Одна річ – приєднатися до справи, але коли я став головним позивачем, це змусило мене задуматися", – сказав Шварц.
Він погодився на цю роль після того, як один із членів його сім’ї познайомив його з Liberty Justice Center — некомерційною юридичною фірмою, яка відстоює інтереси суспільства і дотримується лібертаріанських поглядів. Liberty Justice Center готувалася оскаржити безпрецедентне використання Закону про міжнародні надзвичайні економічні повноваження для запровадження тарифів в односторонньому порядку. Після спілкування з десятками представників малого бізнесу група обрала Шварца як основного позивача.
За словами Шварца, у той час як корпоративна Америка в основному залишалася осторонь, він відчував себе "останньою лінією оборони", яка намагається покласти край тарифам, які він вважав за серйозне порушення виконавчої влади та загрозу для сімейного бізнесу.
14 квітня 2025 року Центр правового захисту "Liberty" подав позов під назвою VOS Selections, Inc. проти Трампа. У результаті він був об’єднаний з аналогічними позовами, поданими 12 штатами та компанією Learning Resources, що займається постачанням товарів для освітніх установ.
Шварц здобув перемогу: Верховний суд ухвалив, що масштабні надзвичайні мита Трампа незаконні. Але перемога далася дорогою ціною. "Я постійно наражаюся на нападки в месенджерах і електронною поштою, і я нічого не можу з цим вдіяти, – сказав він. — Це неприємно, але, гадаю, могло бути й гірше. Ми тримаємо двері офісу на замку".
"Ми не можемо просто підняти ціни" Компанія Шварца імпортує вино та спиртні напої з 16 країн. Він не з чуток знайомий зі складним тарифним регулюванням у країні та з тим, як швидко можуть змінюватися ставки, особливо при Трампі. Наприклад, минулого року Трамп пригрозив запровадити 50-відсоткові мита на товари з Європейського союзу.
"Економічна ситуація зараз, особливо у моїй галузі, звичайно, дуже несприятлива", – сказав він. — "Після "Дня визволення", здається, нам довелося переглянути кожен пункт у нашому контракті щонайменше чотири рази". (Трамп назвав "Днем визволення" 2 квітня 2025 року — день, коли він оголосив про запровадження тарифів, які згодом скасували. ) "Ми не можемо просто підняти ціни і не можемо дозволити собі такі витрати, на відміну від великих компаній, які просто виписують чеки", – додав він. За його підрахунками, із квітня йому довелося заплатити за тарифами шестизначну суму. Перемога Шварца може означати, що він та інші імпортери отримають великі повернення на загальну суму не менше 134 мільярдів доларів*, згідно з даними про тарифні надходження Митно-прикордонної служби США станом на 14 грудня. Але поки що неясно, як саме це буде реалізовано.
Тим часом, рішення, винесене в п’ятницю, не завадить Трампу вводити інші види мит. У п’ятницю президент підписав указ про введення 10-відсоткового мита відповідно до окремого закону про торгівлю та натякнув на низку інших заходів, спрямованих на обмеження імпорту. За словами Шварца, його турбують інші мита, які може ввести Трамп, але, принаймні, вони будуть набагато обмеженішими за масштабом та терміном дії.
Шварц розумів, що ризикує зіткнутися з наймогутнішою людиною у світі. "Ми намагаємося придушити свій страх, але при цьому усвідомлюємо, з якими труднощами можемо зіткнутися", – сказав Шварц. Навіть великі корпорації розкритикували за те, що вказували на наслідки тарифів Трампа. Адміністрація США розкритикувала Amazon після повідомлень, що гігант електронної комерції планував продемонструвати на своєму сайті, як тарифи впливають на ціни. Але після розмови із засновником Amazon Джеффом Безосом Трамп заявив, що компанія цього не робитиме.
За словами Шварца, позитивна підтримка з боку інших компаній по всій країні та представників усіх політичних поглядів допомогла йому вистояти під градом критики. Так само Рік Уолденберг, генеральний директор Learning Resources, пишається тим, що виступив проти тарифів, введених адміністрацією Трампа. "Математика була проста: я не міг дозволити собі платити податок, який вони хотіли з мене стягувати", – сказав Уолденберг в інтерв’ю CNN. Однак, на відміну від Шварца, йому довелося самостійно оплачувати судові витрати, які становили "семизначну суму". "Я хотів, щоб моє ім’я фігурувало у цьому позові. Я не зробив нічого поганого", – сказав Уолденберг.
Наїзд на малий бізнес Алан Моррісон, який був провідним адвокатом у справі про оскарження загальних тарифів на сталь, запроваджених Трампом під час його першого президентського терміну, розуміє, чому багато компаній уникають подібних протистоянь. "Він загрожує окремим компаніям. Він робить винятки. Все це змушує людей почуватися дуже вразливими", – сказав Моррісон.
Завдяки позову, поданому Моррісоном, великі корпорації отримали можливість "відсидітися осторонь і подивитися, що буде" під час поточного судового розгляду щодо тарифів.
Однак у цьому випадку тисячі корпорацій, у тому числі Costco, превентивно подали до суду на уряд США, щоб забезпечити собі повернення коштів, не ризикуючи репутацією, як це зробили Шварц та Уолденберг.
Шварц не проти того, що корпоративна Америка може отримати вигоду з ризику, на який він пішов: "Щоб розпалити вогонь, потрібний лише сірник. Гаразд, я згоден. Я не переживатиму через це. Я цим пишатимуся". За словами Шварца, на честь перемоги він відкриє пляшку старого Chateauneuf-du-Pape.
*Наразі вже фігурує цифра $184 млрд.