Итак, краткий обзор того, что происходит в европейской оборонке. Как ни странно, европейцы оказались гораздо более адекватными партнерами, чем США. Сейчас, когда Дональд Трамп творит настоящую дичь с Гренландией (хотя никто не мешал ему, по договору 1951 года, разворачивать там любые базы), Европа остается оазисом адекватности. Все эти угрозы пошлин на скандинавские страны и французские вина из-за того, что США "вдруг" понадобились базы — это просто какое-то задирание на стенку, пишет Кирилл Данильченко для LB.ua.
Далее текст на языке оригинала. На базі Пітуффік, де стоять РЛС раннього попередження про балістичний удар, зараз лише 160 осіб персоналу. Тому коли ви жартуєте про 13 французів і 13 німців на запрягах, треба розуміти, що під час Холодної війни там було шість тисяч. Жодна Данія і жодні мита на вина не заважають розгортати в регіоні будь-яке угруповання згідно з тим самим договором 1951 року, за яким США підтверджують суверенітет Данії в регіоні.
Тому, крім падіння щелепи від розповідей рудого оригінала про "золотий купол" і тверджень, що захистити Гренландію можна тільки військами США, додати нічого.
Украй смішно: коаліція європейських країн двічі брала участь у вторгненні в Ірак та Афганістан за запитом США. В одному випадку фігурувала пробірка із загадковим білим порошком, якого так і не знайшли в Саддама, хоча в принципі його газових атак по курдах, етнічних чисток і бойових дій у регіоні, що сильно впливали на ціни на вуглеводні, було достатньо.
Але надана послуга нічого не варта, і тепер Трамп розповідає, як мало виділяє на оборону ЄС і що Європа має купувати Україні озброєння, поки США накладатимуть на ЄС мита і транслюватимуть його ротом: "забирайтеся з Гренландії! ". Завтра знову "захворіє" Канада, а післязавтра захочеться зупинити дев'яту війну — Вірменії та Азербайджану.
Загалом, усе буде гранично важко, поки біля керма цієї адміністрації стоїть відверто нездорова людина з дивними замашками, як з історії про Рюрика і печенігів, тільки в контексті данських човнів.
Минулого року європейські виробники досягли стелі у виробництві півтора мільйона снарядів калібру 155 мм. Тільки Rheinmetall видав 700 000 "кабанів", і це лише третина від потужностей ЄС. План на 26 рік — два мільйони одиниць. Повторюся, це тільки 155-міліметрові снаряди, а ще є 105-міліметрові й численні постсовєтські калібри в Румунії та Болгарії. Тож Євросоюз обігнав США, які продовжують розповідати про "золоті куполи" й "золоті лінкори", поки Північна Корея збирає більше снарядів. Паралельно запущена програма SAFE — 800 мільярдів євро на стіл від перших восьми економік ЄС. До 30 року це буде єдине оборонне замовлення в єдиному полі за спільні кредитні кошти.
Виробник систем IRIS-T вклав півтора мільярда євро в розширення виробництва і відкрив цех у землі Саар, щоб виробляти більше ЗРК. Сьогодні план — 11 комплексів на рік з розширенням до 16 одиниць уже 27 року. Це серйозний пакет і для України, і для "Небесного щита" ЄС, у якому IRIS-T є основними ракетами середнього радіусу для ЗРК.
Німецька компанія Diehl Defence 23 січня 2026 року відкрила новий центр інтеграції ракет у Нонвайлері. Мета — різко збільшити випуск ракет сімейства IRIS-T, які рятують наші міста. Замовлення від Німеччини, Данії та Швеції розписані на роки вперед, а ринкова вартість європейських оборонних компаній з 2022 року потроїлася.
Франція також оголосила, що розгортає виробництво далекобійних керованих боєприпасів. Заводи Renault і Turgis & Gaillard планують випускати до 600 дронів на місяць. Програма розрахована на десять років із загальним обсягом 72 000 одиниць. Це пряма відповідь на успіх українських далекобійних систем і визнання того, що в разі загроз від "шахедів" у бік РФ полетять десятки тисяч БпЛА із заводів, котрі не дістати "сушками".
На тлі тиску Трампа через Гренландію командування НАТО підтвердило готовність до спеціальної арктичної місії. Данія прискорено закуповує радари Lockheed Martin, а коаліція Норвегії, Великої Британії та Нідерландів планує посилити флот, щоб захищати критичну інфраструктуру на шельфі. Нагадаю: їхні флоти можуть кинути виклик Китаю самостійно, і по авіаносцях, і по атомних підводних човнах.
У принципі, європейська оборонка росте дикими темпами, більшість виробників завантажені з десятирічним горизонтом. Акції Rheinmetall зросли на 180 %, а оборонні фонди ETF показують зростання на 30 % за рік. Найближчим часом інвестиції в оборонку й атомну енергетику видаються вкрай перспективними.
Захоплення італійцями судна тіньового флоту РФ, що перевозить брухт, а також танкера французами, плюс два танкери біля Африки, які раптово втратили хід, говорять про те, що веселі часи для російської нафтової галузі минули.
Сектор Defence & Aerospace у Європі зараз — це не просто ажіотаж, це гарантоване держзамовлення на десятиліття. Компанії на кшталт Rheinmetall, Leonardo, Thales і Dassault переходять з промисловості в Tech-єдинороги з ШІ-рішеннями й гігантськими інвестиціями.
Усі довго тупали ногами, що ЄС спить, але він прокинувся і приміряє мундир дідуся. Точно не буде нудно, я гарантую.