Гуманитарный импульс.
Интересный вопрос, а что вообще творится в голове Трампа? Сложный вопрос.
И на этот вопрос пытался дать ответ вице-президент США Джей Ди Вэнс.
Он в очередной раз сказал, что это безумная война, и ее не надо было бы допускать.
Далее текст на языке оригинала. Дональд Трамп не бажає, щоб люди помирали на цій безглуздій війні.
"Друге, що на мій погляд, дуже недооцінюється, і це мотивує зовнішню політику щодо України та Росії, це мотивує речі, які він сказав про Близький Схід, це мотивує справді багато чого того, що він має – це свого роду гуманітарний імпульс".
Очевидно, Венс мав на увазі величезну турботу Трампа про людство. Цілком природно, що лідер самої демократичної та економічно розвиненої країни може піклуватися і співчувати іншим народам. Але він просто не може зрозуміти, в чому щастя інших народів.
І тому така плутанина в словах та вчинках. Дональд Трамп щиро не розуміє, за що бореться Україна, яка різниця чи буде вона у складі Росії, чи самостійна держава? Так само, як він не розуміє, чому Канада не бажає свого щастя і не кидається в обійми США. Запитайте його про подвиги 300 спартанців, він назве їх ідіотами. Ясно ж було, що вони загинуть.
Я не розумію, чому зараз в Штатахдосить успішні люди, які саме у вільній країні, у суспільстві рівних можливостей зробили себе успішними людьми, пішли в команду Дональда.
Я ще якось можу зрозуміти Трампа, який хоче зробити себе першим королем США.
Але навіщо його радникам, доволі успішним і забезпеченим людям, бути хлопчиками на побігеньках у людини досить дивних поглядів, без моральних засад і принципів.
В Україні жорстка і кривава війна, а в Штатах спроба встановити монархію.
Подивимось, чи зможе 47-й Президент перемогти державні незалежні інституції.
Але ще пів року, чи рік нам важко надіятися на допомогу від Штатів.
Добрий знак, що Європа повністю зрозуміла, що вона має справу з новим Адольфом, але вже в чині полковника.
Але чому така нерішучість?
Як правильно сказав Дональд (не Трамп), а Туск, що 500 мільйонів європейців благають 350 млн американців захистити їх від 140 млн росіян.
ВВП європейських країн в 10 раз більше ніж Росії. В Європі більше літаків, танків, артилерії… чим в Росії, потенціальна можливість збільшити свою боєздатність в 3-4 рази, але і зараз є чим оборонятися.
І є ще Україна зі своїми 35 млн, яка вже 4-й рік протистоїть цім варварам, яких з більшою чи меншою мірою підтримують і КНДР – 26 млн, і Іран – 90 млн, і Китай – 1.5 млрд.
Треба тільки політична рішучість, якій до цього часу так недоставало демократичним країнам.
Наша країна ні по людським ресурсам, ні по кількості зброї ніколи не дожене Росію з її союзниками, тому захиститися ми можемо тільки за допомого високоточної зброї, яка є в арсеналі країн Європи, яку ми можемо виробляти з участю європейських країн, чи купувати у них.
Та й свої внутрішні проблеми треба вирішувати невідкладно – і проблеми зі справедливою мобілізацією, і запуск на повну потужність оборонного комплексу, і усунення бюрократичних бар'єрів при закупівлі зброї… І ми повинні зробити це в першу чергу, бо наші помилки сьогодні можуть коштувати незалежності України.