Образа – один із найпотужніших людських мотиваторів. Якщо вас хоч колись принижували, не виключено, що ви будете виношувати цю образу вічно. Вона може вплинути на те, як ви взаємодієте з іншими у повсякденному житті, а також на вашу політику та погляди на світ. За часів російської війни проти України це може багато чого пояснити про поведінку росіян і навіть самого президента Володимира Путіна.

Про це у статті для Bloomberg пише журналіст Андреас Клутх, додаючи, що так принаймні вважає російський соціолог Григорій Юдін, який був одним із небагатьох, що передбачили неспровоковану атаку Путіна проти України в лютому 2022 року.. Юдін переконаний, що багато росіян пов'язані зі своїм лідером на психологічному рівні, тому що вони однаково «потопають у образі, жахливій, нескінченній образі».

Такий психологічний всесвіт гіркоти та невдоволення змушує Путіна та його російських шанувальників не виявляти жодної зацікавленості у продуктивних та позитивних відносинах з іншими країнами.. Юдін пояснює, що в цьому Путін і росіяни можуть нагадувати таку глибоко образливу дитину, що вона шкодить усім навколо..

«Шкода стає все більшою і в певний момент вона починає знищувати життя інших і своє власне», - пояснює російський соціолог.

Звідки ця образа взялася? Клутх пише, що вже багато було сказано про падіння СРСР, яке багато росіян сприйняли як приниження. Путін назвав цю подію «найбільшою політичною трагедією 20 століття». Буквально за один день суперджержава, в якій росіяни жили, стала навряд чи країною, що розвивається.. Юдін підкреслює: гіршим було те, що США та Європа чи Захід почали докладати зусиль, щоб включити Росію до міжнародних інститутів та допомогти їй досягти процвітання. Але росіяни, включаючи Путіна, сприйняли це так, ніби їх «звітують». Нікому не подобається, коли йому читають лекції, особливо якщо вважати себе великою державою. Результат – це ще більше приниження.

[see_also ids\u003d"

Цьому приниженню дозволили гноитися і воно посилювалося, оскільки Росія не змогла досягти економічного процвітання.. А країни, які колись перебували на орбіті Москви, почали вступати до НАТО і ЄС, зближуючись із Заходом.. У виставі Путіна, якби Україна теж зайшла так далеко, ганьба для Росії була б нестерпною. Тому, немов дитина з аналогії Юдіна, вона почала руйнувати.

Якщо образа на Захід, а особливо на США, - це та сила, яка мотивує Путіна, тоді багато речей, які здаються нелогічними, можуть набути певного сенсу.. Наприклад, розмиті і часом відверто божевільні цілі російської війни. Путін стверджував, що він схвалив вторгнення, бо нібито етнічні росіяни були під загрозою в Україні (це не так), бо українці – це нібито нацисти та сатаністи, а ще маріонетки реального ворога у Вашингтоні.. Загальна образа лідера та його підданих може також пояснити, чому так багато росіян досі підтримують Путіна, незважаючи на влаштовані їм катастрофи.. Якісне опитування неможливо провести у диктатурах. Але дослідник бельгійського аналітичного центру Egmont Юріс Ван Бладел заглибився у цифри і дійшов трьох висновків.

По-перше, вторгнення в Україну, схоже, підвищило популярність Путіна вдома. Троє з кожних чотирьох росіян схвалюють його лідерство. По-друге, війна допомагає Путіну, а не шкодить йому. Вона вигідна для виживання його режиму. І по-третє, найбільша група росіян – це ті, хто не підтримує, але й не виступає проти війни. У Росії є 35-40% «пристосуванців», які змиряться з будь-яким твердженням Путіна, головне серед яких – це те, що війна проти України – це частина апокаліптичної боротьби із Заходом..

Юдін не перший мислитель, який визначив образу як впливову силу в історії. Так само вважав німецький філософ Фрідріх Ніцше. Він вважав, що «ресентимент» (у своїх німецьких творах він використав французьке слово ressentiment) дає креативну енергію, що призвела до виникнення етичних систем, таких як християнство. Ніцше стверджував, що в морально чистих культурах, таких як древній Рим, люди називали " «Поганим» (хоч поки і не «злом») вони вважали все слабке, хворе, звичайне чи потворне. Маси, що підпадали під такий опис, почувалися приниженими.. Тому в них з'являється така жахлива і нескінченна образа, про яку говорить Юдін.

[see_also ids\u003d"

В основі цього почуття лежить спрага помсти та одночасно розчарування в ній. Відповіддю може бути маневр, який Ніцше називав «переоцінкою цінностей». Знаходячи силу в кількості, скривджені просто перевертають реальність з ніг на голову.. Все, що було сильним чи благородним, визнається гріховним. Те, що було слабким, стає доброчесним. Також з'являється нова концепція – зло, мовляв, це не наша вина, це всі вони.. Оглядач Bloomberg зазначає, що Ніцше та Юдін дещо по-різному використовують термін «образа». Але в той же час їх визначення на диво схожі. Путін і його пропагандистська машина теж щосили займаються «переоцінкою цінностей», перевертаючи реальність з ніг на голову. Українських героїв, які захищають свою країну, вони називають " Російська неспровокована та геноцидальна агресія стала апокаліптичною самозахисту проти ворожого Заходу. Образники стають жертвами і навпаки.

Клутх визнає, що образа як мотив – це людський феномен, а не суто російський.

У США, Німеччині, Бразилії, Ізраїлі або будь-якій іншій країні можна трохи пильніше придивитися до місцевих популістів незалежно від того, вони праві чи ліві..

[see_also ids\u003d"

Фактично популізм – це політичний стиль, який звертається не до надій та ідеалів, а до образ, намагаючись мобілізувати натовпи в гонитві за особистою владою.

«Правда в тому, що образа – одна з найпотужніших емоцій. І вона часто здобуває гору над надіями та ідеалами. Наслідки страшні. Одна з них полягає в тому, що російська війна проти України та Заходу не закінчиться, поки Путін при владі», – пише оглядач.