Будь-яке рішення, яке потрібно ухвалити в Конгресі США, британському парламенті, в ООН або будь-якому іншому парламентарному інституті, вимагає відповіді на два питання: чи є законний шлях зробити бажане і чи знайдеться політична вага для цього. Іноді політичні ініціативи настільки нереалістичні, що навіть немає сенсу доручати юристам шукати юридичні шляхи для їхнього здійснення.. Або навпаки, юридична процедура настільки суперечить ініціативі, що шукати політичну підтримку для неї не варто..
Однак, кожна з цих двох ситуацій не стосується ідеї виключити Росію або хоча б призупинити її участь у Раді безпеки ООН, – сказав під час дискусії в Atlantic Council старший науковий співробітник Центру міжнародного права Лаутерпахта в Кембриджському університеті Томас Грент. Він упевнений у існуванні юридичної процедури для цього.
[see_also ids\u003d"
«ООН щонайменше двічі практично призупиняла участь країн-учасниць. Це було 1956 року, коли СРСР вторгся до Угорщини. І її уряд було силою повалено. Генеральна асамблея ООН не дозволяла Угорщині три роки поспіль представляти себе. Також це сталося в 1974 році, коли ООН намагалася навчити ПАР відмовитися від апартеїду.. ПАР відмовлялася багато років. Тому в 1974 р. ООН з практичною метою призупинила участь країни. І ПАР, і Угорщина залишилися членами ООН. Але їхня участь була де-факто тимчасово припинена. Це конституційна історія організації ООН», – пояснив Грент.
Він зазначив, що Рада безпеки ООН має свої правила проведення процедур.. Однак він вказав на Комітет з перевірки повноважень Ради безпеки, що складається з 9 членів, призначений Генеральною асамблеєю. Грент наголосив, що у роботі Комітету з перевірки повноважень є процедура протесту. Радбез ніколи ще не мав справу з цією процедурою. Тому що ніхто ніколи не застосовував її. Проте протест може бути виражений будь-яким учасником Ради проти будь-якого іншого. І якщо такий протест все ж таки висловлений, тоді Рада безпеки має призначити відповідну процедуру для представника країни, якою цей протест стосувався. Право вето у разі не діє і знадобиться лише підтримка більшості.
«Якщо ми подивимося на склад Радбезу ООН, там є 5 постійних членів та ще 10 інших учасників. Уявімо, що кожна з них – найкращий друг Росії, існує 10 Північних Корей, Куб і Венесуел.. Тоді можна було б сказати, що з політичного погляду ініціатива виключити Росію провальна. Але сьогодні Рада безпеки не схиляється так сильно на бік Росії. Навпаки. Залежно від того, як рахувати, там є 9-10 друзів України», – підкреслив Грент.
[see_also ids\u003d"
Він пояснив, що зарахував країни до клубу «друзів» України з огляду на те, як вони голосували в Генеральній асамблеї ООН протягом минулого року.
«Таке політичне тло ілюструє, що це не можна вважати чимось немислимим. Чи буде це легко зробити? Звичайно ні, це великий крок. Але ми маємо справу не з легким чи серйозним порушенням міжнародного закону.
Ні, це безпрецедентна атака проти основних принципів ООН», – сказав експерт, додавши, що з моменту заснування ООН у світі були випадки, коли конфлікти спалахували через територіальні суперечки..
Однак ніхто не робив спроб стерти з карти цілу країну. Це намагався зробити хіба що Саддам Хусейн, наказавши армії Іраку вторгнутися до Кувейту.. Але саме тому весь світ втрутився, щоб перекреслити його плани. Сьогодні Росія також домагається, щоб Україна зникла з карти.