Російське вторгнення в Україну триває вже сьомий місяць. І все вказує на те, що конфлікт йде до складного та нестабільного глухого кута. Одним із ключових питань залишається те, як Євросоюз відреагує, якщо російська війна проти сусідньої країни затягнеться надовго..

Про це у статті для Politico пише директор із європейських справ у консалтинговій компанії Eurasia Group Муджтаба Рахман. Високопосадовці ЄС визнають, що восени чи на початку зими може виникнути «кризовий момент», коли країни союзу почнуть гостро відчувати економічні наслідки війни. При цьому їх проситимуть збільшити фінансову підтримку України, а також військову допомогу.

Щоб підготувати громадську думку до викликів попереду, багато лідерів, таких як президент Франції Еммануель Макрон, почали попереджати своїх громадян, що війна в Україні триватиме ще багато місяців.. І що ті наслідки, які стали відчутні зараз, – це лише початок. Макрон сказав, що Франція продовжить надавати Україні військову, фінансову та гуманітарну допомогу аж до перемоги на прийнятних умовах для Києва. Однак за цими публічними заявами про підтримку ховається тихе «перетягування канату», яке відбувається між лідерами Німеччини, Франції та Італії з одного боку та Польщею, країнами Балтії та Північної Європи з іншого. Париж і Берлін досі мають серйозні ілюзії про наслідки української перемоги. Вони також сумніваються, що у війні можна перемогти без ескалації, яка втягнула б НАТО у прямий конфлікт із Росією.. Тому слід розуміти різницю між тим, що президент Еммануель Макрон та канцлер Олаф Шольц говорять публічно, та їхніми приватними поглядами, про які знають люди в їхньому оточенні..

[see_also ids\u003d"

Але якщо США й надалі підтримуватимуть Україну, а зацікавленість у єдності всередині ЄС не зміниться, Берлін і Париж навряд чи публічно наважаться виступити проти позиції країн-учасниць союзу із Центральної та Східної Європи.. Це означає, що вони не зможуть просувати дипломатичне рішення цього чи наступного року.. Але різниця у поглядах впливатиме на те, як далеко і швидко ЄС готовий зайти. Найбільш чітко це можна буде відчути в дебатах про введення нових санкцій проти Росії, які на наступному етапі війни будуть дедалі важчими, незважаючи на те, що Польща, країни Балтії та Північної Європи вимагатимуть якнайшвидшого введення потужніших санкцій проти енергетичного сектора РФ.

ЄС точно продовжуватиме обговорювати серйозні обмеження, але навряд чи швидко ухвалить будь-які рішення. Але це не означає, що Росії не загрожують нові санкції. Вони точно будуть жорсткішими до кінця наступного року. І нові рішення можуть розширити нафтове ембарго, а також торкнутися російської ядерної енергетики та експорту газу.. Однак ухвалення нових рішень ЄС займе набагато більше часу. І досягти згоди щодо них буде важче. Зважаючи на цю політичну реальність, Брюссель та столиці ЄС зосередяться на інших формах допомоги для України до кінця 2022 року.. Зокрема, ЄС намагатиметься виконати свою обіцянку передати Києву 9 млрд євро фінансової допомоги. Це важливо, оскільки українська держава стоїть на межі дефолту.. А щомісяця її бюджету не вистачає близько 5 мільярдів євро.. Отже, фінансові проблеми можуть підірвати здатність Києва продовжувати оборону.. Навряд чи ЄС зважиться на випуск загального боргу, щоб зібрати кошти для підтримки України чи боротьби з наслідками російської війни у \u200b\u200bсамому союзному.. Однак блок може запропонувати Києву нові гранти та позички.

Військова підтримка, на думку автора, теж продовжиться, так само як і обговорення української інтеграції до структур ЄС після рішення надати Києву статус кандидата на вступ до союзу. Приєднання до деяких структур допоможе розблокувати додаткове фінансування для України, а також пожвавити українські реформи. Звичайно, переговори про членство в ЄС триватимуть багато часу.. Але підтримка цієї перспективи надішле Росії чіткий сигнал європейських зобов'язань перед Україною, а також сприятиме внутрішній згуртованості та єдності в союзі..

[see_also ids\u003d"

Найбільш невизначеним фактором залишається траєкторія громадської думки в Європі про війну. Макрону більше, ніж Шольцю доведеться боротися зі втомою у своїй країні. Президенту Франції доведеться протистояти правим і лівим радикалам, які традиційно захоплюються Володимиром Путіним і налаштовані проти НАТО.

Макрону буде складно виконати це завдання після втрати абсолютної парламентської більшості на виборах минулого місяця. Хоча французька конституція наділяє президента перевагою у питаннях закордонних справ та оборони.. Однак солідарність з Україною та солідарність усередині Європи стануть найбільшими випробуваннями для спадщини Макрона. Його європейська стратегія та світогляд, які передбачають, що ЄС має набути стратегічної важливості та наростити військові м'язи, або отримають велику підтримку, або провалять європейську реакцію на російську війну проти України..