Популярна зараз думка каже, що Володимир Путін катастрофічно прорахувався. Він думав, що російськомовні українці вітатимуть його війська. Але немає.
Він сподівався, що розділить НАТО. Але союз став ще більш консолідованим. Він був упевнений, що зробив російську економіку невразливою до санкцій. Але насправді його діяння знищили її. Він очікував, що Китай прийде на допомогу. Проте Пекін зважує свої ставки. Путін також був упевнений, що модернізована російська армія перетворить на фарш армію України.. І ось українські війська справді дроблять на фарш російські сили, принаймні на деяких фронтах..
Про це пише лауреат Пулітцерівської премії Брет Стівенс у статті для New York Times. Прорахунки Путіна ставлять під сумнів його стратегічні міркування та психічний стан. Хто взагалі дає йому поради? Він втратив зв'язок із реальністю? Він хворий? Психічно хворий?
«Він не контролює своїх емоцій. З ним щось, мабуть, не так», - попереджає екс-Держсекретар США Кондоліза Райс.
Російська облога Маріуполя та Харкова – двох російськомовних міст, які Путін нібито хотів «звільнити» від українського гноблення – нагадує те, що нацисти зробили з Варшавою чи сам Путін із чеченським містом Грозний.
Кілька аналітиків порівняли його із загнаним у кут щуром, який став ще небезпечнішим через втрату контролю над подіями. Вони пропонують дати йому безпечний вихід із катастрофи, яку він сам створив. І майже весь світ накинувся на президента Джо Байдена з критикою за його слова в Польщі: «Заради Бога, ця людина не може залишитися при владі».
Поширена думка цілком можливо може бути вірною. Вона повністю виправдовує західну стратегію підтримки оборони України. Ця ж думка тяжіє до висновку, що найкращий результат цієї війни – це щоб Путін знайшов якийсь вихід, за якого він міг би «зберегти обличчя». Наприклад, йому можуть дозволити залишити ще шматок української території, дати українську обіцянку залишатися нейтральною країною або скасувати деякі санкції.. Але якщо поширена думка неправильна? Що як Захід у такий спосіб лише знову підіграє Путіну?
Ця можливість випливає з сильних спогадів Шарлотти Гал з New York Times, що висвітлювала російську облогу Грозного під час першої війни в Чечні в середині 1990-х. На ранньому етапі війни мотивовані чеченці вибили російську бронетанкову бригаду, шокувавши Москву.. Росіяни перегрупувалися і знесли весь Грозний, використовуючи артилерію та повітряні сили. Росія діє за тим самим сценарієм сьогодні.
«Коли західні військові аналітики стверджують, що Путін не може перемогти у війні з Україною, вони справді мають на увазі, що він не може перемогти чесно. А коли це Путін грає чесно? » - йдеться у статті.
«У сценарії Путіна є ще цілий наступний етап, відомий як «чеченський». Коли російські сили закріпилися на території Чечні, вони знищили будь-який опір за допомогою арештів та фільтраційних таборів, а також за рахунок розширення місцевих колаборантів», – йдеться у статті Гал..
Можна на хвилину уявити, що Путін ніколи не збирався завойовувати всю Україну. Його реальною метою від початку було захоплення багатого енергоносіями українського сходу, де залишаються найбільші поклади природного газу в Європі (після Норвегії). Можна поєднати це з окупацією Криму, в акваторії біля якого теж є родовища, з Донецьком та Луганськом із їхніми шахтами, а також бажання Путіна контролювати все українське узбережжя. І тоді амбіції російського автократа стають виразними. Він не так зацікавлений в об'єднанні російськомовного простору, як у встановленні російського енергетичного домінування.
"
Щодо решти України, яка залишиться без виходу до моря, Захід подбає, щоб ця територія стала зразковим прикладом добробуту. Згодом діяч на кшталт Віктора Орбана стане президентом України і почне імітувати автократичну політичну модель, що дуже сподобалася Путіну.. Якщо цей аналіз правильний, тоді Путін не так уже й прорахувався, як кажуть його критики..
Такий підхід також може пояснити його стратегію знищення цивільних. Так Москва не лише намагається компенсувати повну некомпетентність своєї армії, а посилити тиск на Зеленського, аби він скоріше погодився з вимогами Путіна: на територіальні поступки та українську військову нейтральність.. Захід також шукає можливості для деескалації. Тим більше, що він сам себе переконав, що шалений Путін готовий застосувати ядерну зброю.. Всередині Росії війна вже принесла користь російському автократу. Багато представників професійного середнього класу вже почали тікати з країни..
А це ті люди, які найактивніше підтримують опозиціонера Олексія Навального. Залишки вільного друку були повністю ліквідовані. І, можливо, це назавжди. Приниження російської армії в Україні дозволило провести чищення та виключити можливість перевороту зсередини.
Цей альтернативний аналіз успіхів Путіна може бути хибним.. Але, знову ж таки, на війні, у політиці та в житті завжди розумніше ставитися до ворога як до хитрого лисиця, а не до божевільного дурня..