Російське вторгнення в Україну може означати тривожну зміну у світі, а саме кінець мирної глобальної ери. З 1990-х років у світі було менше воєн, ніж у будь-який інший історичний період, хоча на перший погляд це не завжди було помітно..

Кількість смертельних конфліктів обрушилася після завершення Холодної війни 1991 року. Причому йдеться як про прямі, так і опосередковані зіткнення між великими державами, - пише New York Times.

"

Але світ змінився. Залишившись єдиною супердержавою після Холодної війни, США стали слабшими. Вони загрузли у провальних війнах в Іраку та Афганістані. Тим часом Росія та Китай перетворилися на більш грізні сили.. Вони тепер у кращому становищі, щоб кидати виклики світові, сформованому американськими нормами та правилами. Вторгнення в Україну – це найбільший приклад готовності Володимира Путіна ставити під сумнів світовий порядок на чолі зі США. Іншим подібним прикладом було російське втручання у сирійську громадянську війну.

Китай же переслідує свої інтереси. Зокрема, він мріє взяти під контроль Тайвань та збільшити свій вплив на Далекому Сході та Південно-Східній Азії.. Зміцнення співпраці між Москвою та Пекіном останніми роками також вказує на те, що вони намагаються креслити нові лінії глобального суперництва.. І у відповідь на ці погрози інші потенційні гравці, такі як Європа, відбудовують свої армії.. Експерти кажуть, що світ уже багато десятиліть не здавався таким хитким..

Протягом усієї історії людства війна вважалася нормою. З 16 до 18 століть великі держави вели бої між собою майже весь час. Лише у 19-20 століттях вони брали участь у конфліктах, які призвели до спалаху двох світових воєн та коштували життя понад 100 мільйонів людей. Ще десятки мільйонів були змушені тікати від війни. Але після Холодної війни, за словами експертів з міжнародної безпеки Державного університету Огайо Біра Браумюллера, рівень нових конфліктів упав більш ніж удвічі. А спалахувачі були значно дрібнішими у своїх масштабах. Число смертей через бойові дії різко обрушилося. Почасти це було з тим, що армії стали краще лікувати своїх поранених солдатів.

Експерт з міжнародних відносин Дартмутського коледжу Вільям Волфорт зазначає, що скорочення воєн у світі було безпрецедентним.

"

Цьому глобальному світу притаманні деякі ключові риси. Не було суперництва між великими державами, бо жодна країна не могла залишити виклик США. Ядерна зброя стримувала держави від оголошення війн одна одній, враховуючи потенційні апокаліптичні наслідки. Все більш вбудована глобальна економіка зробила будь-яку війну надто великою загрозою для зростання кожного. Адже миротворчі інститути, такі як ООН та ЄС, створили умови для країн для вирішення суперечок між ними.. Вони також стежили за дотриманням антивоєнних заходів, хоч і не завжди успішно.

Ще один елемент – статус великої держави більше не був синонімом до жадоби до завоювань. США протягом століття у ролі супердержави розглядали захоплення інших держав як шкідливу практику, яка зруйнує світовий порядок, побудований Вашингтоном. Американська агресія у В'єтнамі, Панамі, Іраку та інших країнах завжди ставила за мету захистити світовий порядок, хоч би якими поганими були виправдання цих воєн..

Росії та Китаю ніколи не подобалося американське лідерство. Десятиліттями обидві країни вимагали побудувати нову структуру, в якій вони матимуть великі ролі, а може навіть домінуватимуть у вирішенні питань про функціонування світу.. Росія переслідує свої імперіалістичні амбіції у Східній Європі та розглядає розширення НАТО як «екзистенційну загрозу». Китай отримав велику економічну вигоду від ліберального порядку та глобалізації. Але його лідери тепер теж абсолютно безперешкодно переслідують незгодних вдома, уряд на Тайвані, учасників протестів у Гонконгу, мусульман-уйгурів..

У Китаю та Росії є можливості втілювати свої переконання. Путін закріпив свою владу в країні більш як за 20 років правління, а також модернізував російську армію. Хоча вторгнення в Україну зайшло в глухий кут, викривши численні російські слабкості. Китай побудував свою економіку на стільки, що вона скоро може скласти конкуренцію США. Крім того, він збільшує військову силу та регіональний вплив.

Це може призвести до ще більшого суперництва великих держав. Потенційно це може бути виражене у спалаху нових опосередкованих воєн між цими країнами. Або може розпочатись і прямий конфлікт проти Заходу.

Але будь-яке велике зміщення у світовому порядку залежить значною мірою від поведінки Китаю, оскільки він єдиний здатний бути суперником для США.. "

Китай також неодноразово закликав шанувати суверенітет країни. Є причини скептично ставитися до цих заяв, зокрема через ставлення Пекіна до Тайваню та його лояльність до Росії після вторгнення в Україну.. Проте якщо Китай не жартує, тоді війна в Україні може стати не проявом кошмарів попереду, а останнім смертельним подихом Холодної війни.