Анексія Криму в 2014 році стала для багатьох людей як в Росії, так і поза її межами, навроде лакмусового папірця, яка допомагає нам відрізнити порядну людину від непорядного. Адже не секрет, що тема Криму за останній час стала справжнісіньким Рубіконом, тобто тієї самої "точкою неповернення", не тільки в міжнародних відносинах між Росією і всім іншим цивілізованим світом, але також виявила те, наскільки самі росіяни об'єктивно готові оцінювати анексію Криму і що послідувала за нею російську агресію на південному сході України, яка заклала на довгі роки алгоритм майбутніх відносин двох колись братніх народів Росії та України.

На жаль, за минулі роки ми стали свідками того, як дуже багато шановних люди в Росії стали також заручниками цього психозу під назвою "кримнаш", яка охопила більшість простих росіян, які замість того, щоб згадати справжнє покликання і основний принцип інтелігентної людини, встали в один ряд з тими, для яких ці принципи неприйнятні апріорі. Можна багато розмірковувати на тему того, яким чином Росія знову опинилася заручником в руках шанувальників Сталіна і всіх тих, хто ностальгує за часами Радянського Союзу і навіть аргументувати цю тенденцію як об'єктивними, так і суб'єктивними причинами.

Але як людина прожила багато років в умовах радянської системи і досить непогано знає історію країни Рад, я не стану цим займатися в рамках даної статті, а лише зазначу, що навіть в СРСР, незважаючи на її потужну ідеологічну машину з обробки мізків населення, в усі її часи, включаючи і роки найстрашніших репресій, завжди знаходилися представники інтелігенції, для яких інтелектуальна свобода була найвищої моральної категорією свободи особистості.

Тому, з огляду на те, що можливості нинішньої влади в Росії в часи інтернету набагато поступаються можливостям Радянського Союзу, хочеться сподівається, що і в сучасній Росії таких людей буде все більше і більше і рано чи пізно росіяни самі усвідомлюють всю згубність того шляху, яким ведуть їх країну окопалися в Кремлі, ці новоявлені "збирачі землі російської". У зв'язку з цим мені пригадується чудова фраза письменника Фазіля Іскандера, який якось сказав: "Порядність непередбачуваних героичности, вона передбачає неучасть вподлості".

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може відрізнятися від авторського.

Приєднуйтесь до груп "Обозреватель Блоги" на Facebook і VKontakte, слідкуйте за оновленнями!.