Коли президент США Дональд Трамп відвідає саміт НАТО в Брюсселі 25 травня, йому не варто нескінченно штовхати європейців за їх витрати на оборону. Замість цього він повинен звернути увагу союзників на необхідності виступити проти ядерного шантажу з боку Росії, а також її переваги в звичайних озброєннях.
Про це в статті для Atlantic Council пише старший науковий співробітник American Foreign Policy Council Стівен Бланк.
Він визнає, що НАТО, безумовно, потрібні додаткові ресурси, але небажання країн Європи витрачати на свої армії 2% від ВВП - це далекого не головна проблема альянсу.
"Реальна проблема - це небажання усвідомити, що Європа більше не мирне місце і не стане таким найближчим часом", - пише Бланк, помічаючи, що відповідь НАТО на російські погрози для європейської безпеки занадто повільний і непослідовний.
Нещодавно RAND прийшла до висновку, що європейські сили досі не готові протистояти викликам. В результаті НАТО виявилося перед загрозою вторгнення Москви в країнах Балтії, на Балканах і в Чорноморському регіоні. При цьому, російська сторона дозволяє собі шантажувати країни за допомогою свого ядерного зброї.
Якщо НАТО хоче уникнути стану постійної слабку ефективність і нездатності захистити своїх союзників, які думають, що альянс гарантує їм безпеку, тоді на саміті в Брюсселі доведеться поговорити відверто. Обговорення повинно стосуватися кореня проблеми: Росія порушила угоди про контроль озброєнь, які стосуються Європи, та це не можна залишити без відповіді. Російські останні позачергові вчення порушують Віденський документ. Росія порушила угоду з СРСР про ліквідацію ракет середньої і малої дальності, і Вашингтон, знаючи це з 2008 року, не зробив нічого у відповідь. Москва призупинила участь в "Договорі про звичайні збройні сили в Європі". Крім того, вона порушила ще цілий ряд міжнародних угод, коли вторглася в Україну.
Москва також демонструє готовність застосувати ядерну зброю. І у європейських столиць, на думку Бланка, є причини нервувати. До 2018 року вона, згідно з договором про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь, повинна скоротити кількість стратегічних боєголовок до 1,5 тисячі. Це означає, що за рік Москві потрібно демонтувати 200 боєголовок. І якщо подивитися на її поведінку за останні роки, можна припустити, що цього не станеться. Росія поставила пріоритетом модернізувати свої ядерні сили. Крім того, якщо подивитися на російські програми розвитку ядерних і надзвукових озброєнь, можна зробити висновок, що Москва будує зброю, яке загрожує США і Європі.
Автор зазначає, що НАТО має почати діяти, і робити це швидко і вже зараз. Альнсу варто почати протистояти тому факту, що Європа більше не мирне місце і навіть ядерна війна можлива. Тому союзникам потрібно наростити звичайні військові можливості, щоб не дозволити Москві думати, що вона може знову "поставити всіх перед фактом", як це вона зробила в Криму, або загрожувати країнам НАТО ядерною зброєю.
Надійне стримування має захищати не тільки від неядерних загроз, а й розвіяти російську стратегію "коротких переможних воєн". Але НАТО також потрібно вирішити деякі ядерні проблеми, яких блок довго уникав. Йому варто сформулювати відповідь, який змусить Росію відмовитися від ядерних загроз і при цьому не спровокує війну. Безумовно, діалог про все це буде довгим. Але його варто почати з чіткого розуміння реальності. Європейську систему безпеки потрібно відбудувати за часів конфлікту. І без покарань за порушення угод про контроль озброєнь не обійдеться.
Бланк відзначає, що Захід довгий час закривав очі на порушення міжнародних угод, на яких тримається система безпеки в Європі після розпаду СРСР. Без побудови ефективної та міцної структури європейської безпеки, яка б включала Україну та інші проєвропейські пострадянські країни, НАТО і ЄС тільки посилять і пожвавлять ті виклики, з якими вони вже зіткнулися.
Раніше, під час візиту в Москву держсекретар США Рекс Тіллерсон заявив, що відносини між Сполученими штатами Америки і Росією не повернуться до нормальних до повного врегулювання конфлікту на Сході України.
Нагадаємо, під час офіційного візиту в Москви 12 квітня держсекретар США Рекс Тіллерсон зустрівся з російським президентом Володимиром Путіним і главою МЗС РФ Сергієм Лавровим. Вони обговорили двосторонні відносини, а також питання міжнародної політики.
У той же час, Тіллерсон не здіймав в Кремлі питання зміни режиму санкцій проти РФ за збройну агресію проти України.