Президент Росії Володимир Путін не з тих лідерів, чия поведінка легко передбачити. Він хоче говорити одне, в той час, коли його військові і дипломати роблять зовсім інше, як це було у випадку з Україною.
Його заяви - це вершина російської пропагандистської машини, яка спотворює правду, поширюючи неправдиві твердження. А оголошення 14 березня про "виведення з Сирії військ Росії" свідчать про те, що він може застати зненацька як своїх ворогів, так і союзників.
Але що насправді стоїть за рішенням Путіна забрати з Сирії війська? Він дійсно досяг "поставлених цілей", про що заявляє сам, або це знак російської слабкості через обвал цін на нафту, через які Москва більше не може дозволити собі військові авантюри?.
Про це на сторінках Newsweek пише професор міжнародної політики Університету Бірмінгема Скотт Лукас.
Він нагадує, що початок масових бомбардувань в Сирії 30 вересня минулого року був швидше раптовим рішенням, ніж довгостроковим баченням. Москва і Іран заступилися за режим Башара Асада, щоб він остаточно не був повалений. П'ять місяців бомбардувань з боку Росії дійсно змусили опозиційні сили зупинити наступ і зайняти оборонні позиції.
Автор нагадує, що деякі аналітики пов'язували російське вторгнення в Сирію бажанням Москви зміцнити свій вплив на Близькому Сході. Інші переконані в тому, що у Путіна є довгостроковий план. А війни в Сирії і Україні - лише його частини. Інші звертали увагу на те, що на сирійській території з 70-х років діють дві російські військові бази. Тому Москва, можливо, хоче зберегти їх там.
Але, на думку автора, всі ці припущення навряд чи мають щось спільне з розрахунками Путіна.
Без стабільного і прихильного режиму в Дамаску будь-які довгострокові розміщення військових РФ слабо вірогідні. Також немає ніякої надії, що виснажений війною і зруйнований сирійський ринок зможе запропонувати щось цікаве в області торгівлі або інвестицій.
Навіть ірано-російський союз дуже хиткий. Поки Москва співпрацює з Тегераном проти інших сил на Близькому Сході, їй також доводиться обережно оцінювати те, як далеко вона може зайти в конфронтації з Заходом.