Незважаючи на тінь Brexit, яка нависла над Європою, дводенний саміт НАТО у Варшаві розглянув дуже щільний порядок дня, який включає в себе численні загрози, перед якими доводиться постати альянсу. Серед них агресивна Росія, розруха в Сирії і джихадистськими тероризм. До того ж в Афганістані "Талібан" контролює самі великі території з 2001 року.
Про це сьогодні пише The Economist, підбиваючи підсумки саміту, який пройшов в минулі вихідні. На саміті був проголошений цілий ряд узгоджених раніше заходів, націлених на стримування загроз і заспокоєння східних союзників, які схвильовані після анексії Криму та російського вторгнення в Україну. Чотири тисячі солдатів будуть розміщені в Литві, Латвії, Естонії та Польщі. Це стара ідея, запозичена у часів Холодної війни. Такий контингент сил не зможе відбити російську атаку, але зіграє роль "бікфордова шнура", адже всім членам альянсу доведеться негайно вступити у війну.
Однак більш імовірно, що Росія може спробувати підірвати балтійські уряду "гібридними методами", які вона випробувала на Україні. Це дезінформація, заохочення сепаратистських елементів, кібератаки тощо. Щоб заблокувати такі невійськові методи атаки, НАТО і ЄС підписали спільну декларацію про співпрацю, над якою, зокрема, Генеральний секретар Йенс Столтенберг працював кілька останніх місяців. Відносини між організаціями завжди були роздратованими, але тепер їм потрібно використовувати "всі інструменти, які є в коробці", щоб дати відсіч гібридним загрозам.
Також видання звертає увагу на те, що НАТО на саміті підтвердив свій статус ядерної альянсу і оголосив про початок експлуатації системи ПРО. Росія наполягає, що цей "щит" націлений проти її ядерної зброї, а не проти таких суперечливих країн, як Іран, хоча альянс запевняє якраз в протилежному. Деякі країни-учасниці в цей же час закликають до "конструктивного діалогу" з Росією. Зокрема, ще до саміту міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр розкритикував військові навчання НАТО, назвавши їх "брязкотом зброєю", хоча Росія провела значно більше військових навчань біля кордонів країн-союзників.
Також тривогу викликають Італія, Іспанія і Франція, які втрачають ентузіазм в питанні збереження економічних санкцій ЄС проти Росії, не дивлячись на те, що порушення перемир'я в Донбасі відбуваються щодня, а ВСУ повідомляють про все нові втрати. Чиновники НАТО бояться, що Brexit може означати, що сильний прихильник санкцій і велика військова сила залишає союзників в той час, коли членство в ЄС набуло особливо важливе значення. Британський міністр оборони Майкл Фаллон наполягає, що після виходу з ЄС його країна буде ще більше зосереджена на своїй ролі в НАТО. Але удар, якого Brexit завдає по європейській єдності, зашкодить Заходу менш очевидним способом.
У свою чергу видання New York Times пише, що Україна на саміті НАТО "поплескали по спині" і дали невеликі обіцянки, про які Київ виконується з альянсом і раніше. Однак, незважаючи на слова підтримки в столиці Польщі, країни-члени протягом останніх декількох місяців тиснули на Україну, змушуючи її провести вибори в Донбасі і піти на поступки агресивного Москві.
А деякі члени Альянсу вимагають повернуться за стіл переговорів з Росією після двох років економічного тиску, хоча Кремль не зробив нічого для деескалації і не відмовився від війни проти України.
Тим часом Столтенберг допустив надання Україні летального озброєння країнами НАТО. Столтенберг також висловив стурбованість загостренням ситуації в зоні АТО і в черговий раз закликав сторони до виконання Мінських домовленостей. Детальніше про значення та ймовірних підсумки проходить у Варшаві з 8 по 9 липня саміту НАТО читайте в статті Володимира Кравченка "Саміт НАТО: східне крило з синьо-жовтою ознакою" в "Дзеркалі тижня. України".