Автор законопроекту про пам'ять жертв геноциду українців, вчиненого Польщею в 1919-1951 роках Олег Мусій запевняє українську пресу, що він лише хоче історичної правди, що не повинно впливати на відносини між Польщею та Україною.

Але не всі українські коментатори дотримуються такої ж думки. Про це сьогодні пише Gazeta Wyborcza.

"Якщо хтось в Польщі думає, що в українському парламенті немає ідіотів, то він помиляється. І у вас, і у нас їх чимало. Тепер ми побачимо, де їх більше ", - сказав виданню український історик Олександр Зінченко, який протягом багатьох років займався польсько-українськими відносинами.

Інший експерт - львівський журналіст Антон Борковський - відповів, що вважає український законопроект спробою "віддячити" Варшаву за визнання Волинської трагедії "геноцидом".

"Це дуже небезпечна ініціатива, тому що продиктована не стільки бажанням вшанувати пам'ять жертв, як, грубо кажучи, плюнути полякам в обличчя. Цей крок однаково антипольський і антиукраїнський, бо тільки підніме температуру дискусії ", - сказав він.

На думку Борковського, польсько-українські історичні протиріччя можна вирішити за допомогою створення спеціальної міжнародної комісії. І з цією ініціативою повинна виступити Україна.

"Головою міг би стати британський історик Норман Дейвіс або американський історик Тімоті Снайдер. До комісії могли б увійти представники міжнародних слідчих інститутів, які займалися злочинами на Балканах ", - пропонує львівський журналіст, додавши, що конфронтація через хворобливих сторінок історії тільки зруйнує всі досягнення людей доброї волі в злагоді Польщі та України.

Сам Мусій в ефірі телеканалу NewsOne запропонував, щоб президенти Польщі і України приїхали в його виборчий округ, де "після Другої світової війни Армія крайова і Військо польське палили українські села". Він хотів би, щоб лідери обох країн вшанували пам'ять жертв "трагічних подій, які не повинні повторитися".

Президент Польщі Анджей Дуда планує відвідати Києва 24 серпня. Але навряд чи на той час Верховна Рада зможе затвердити законопроект про геноцид, оскільки український парламент до осені на літніх канікулах. До того ж документ повинен пройти оцінку в цілому ряді парламентських комісій.

В цей же час, польський історик з Інституту політичних досліджень Академії наук Польщі Гжегож Мотика вважає, що нічого не вказує, що друга Річ Посполита дійсно влаштувала геноцид українців на Західній Україні, яка тоді входила до її складу.

"Без сумніву факт, що національна політика другої Речі Посполитої мала багато ганебних сторінок. Згадати хоча б знесення українських церков на Холмщині в 1938 році. Але це точно не була політика геноциду, націлена на знищення цілої етнічної групи. Операція "Вісла" 1947 року чесно описана і засуджена Сенатом Польщі в 1990 році. У документі я бачу формулювання, які викликають велике здивування. Дуже важко вважати "геноцидом" масове виселення українців з Польщі в СРСР в 1944-1946 роках. Здається, автор не розуміє, що аналогічна операція проводилася проти поляків у Галичині і, зокрема, у Львові. Їх переселяли до Польщі. Якщо переселення українців було геноцидом, тоді геноцидом були і аналогічні дії проти поляків на Західній Україні з усіма їхніми наслідками ", - вважає Мотика.

Він додав, що навряд чи автор українського законопроекту домагається нових взаємних звинувачень у злочинах з боку поляків і українців.

В цей же час, в МЗС Польщі теж прокоментували, що Варшаву "здивував" законопроект про геноцид українців.

При цьому дипломати відзначили, що український законопроект - це лише "випадковість і ініціатива одного депутата". Тим часом спікер польського Сенату проти визнання геноциду українців у Польщі. За словами Станіслава Карчевський, це було б "дуже погано". Зате він закликає країни продовжити історичний діалог.

Нагадаємо, що 22 липня Сейм Польщі слідом за Сенатом встановив 11 липня днем ??пам'яті "жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої в 1939-1945 рр.