В останні десятиліття вчені все частіше говорять про кліматичну кризу та її наслідки для планети. Світ вже зіткнувся з вищими температурами та екстремальними погодними явищами, але не всі регіони Землі нагріваються з однаковою швидкістю. Наприклад, відомо, що з 1979 року Арктика нагрівається майже вчетверо швидше, ніж у середньому вся земна куля, пише Science Alert..

Шпіцберген - архіпелаг біля північно-східного узбережжя Гренландії і він, на жаль, знаходиться на передовій зміні клімату, нагріваючись у 7 разів швидше, ніж решта світу. Більше половини архіпелагу покрито льодовиками, а їхня повна втрата, як вважають вчені, призвела б до підвищення рівня світового океану на 1,7 сантиметра.. На щастя, цього не станеться відразу, але льодовики в Арктиці дійсно дуже вразливі перед світом, що нагрівається..

У Фокус. Технології з'явився власний Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та захоплюючі новини зі світу науки!

У новому дослідженні вчені прагнули краще зрозуміти льодовики на Шпіцбергені та за його межами. Команда використала модель ІІ для аналізу мільйонів супутникових знімків архіпелагу, зроблених за останні чотири десятиліття. Результати команди виявили щось особливо тривожне: місцеві льодовики скорочуються швидше, ніж будь-коли.

За словами професора гляціології та спостереження за Землею в Брістольському університеті Джонатана Бамбера, вони з колегами розглянули льодовики, що стікають безпосередньо в океан.. Зазначимо, що ці льодовики також відомі як ті, що " Більшість льодовиків Шпіцбергена підходять під цю категорію і діють як екологічний насос на фіордах, в які вони впадають, переносячи багату на поживні речовини орську воду на поверхню океану.. Раніше вчені також з'ясували, що ці льодовики здатні змінити закономірності циркуляції океану..

У місці, де льодовики зустрічаються з морем, вони в основному втрачають масу за рахунок відколу айсбергів - процес, при якому великі шматки льоду відокремлюються від льодовика і падають в океан. Команда вважає, що розуміння цього процесу є ключем до більш точного прогнозування майбутньої втрати маси льодовика, оскільки відкол може призвести до швидшого руху льоду всередині самого льодовика, а зрештою в морі..

Незважаючи на важливість цього процесу, його розуміння все ще залишалося проблемою для гляціологів, оскільки сам процес украй складно спостерігати, а також моделювати. За словами професора Бамбера, щоб вирішити це питання, вони з колегами використали минуле ти.

Раніше під час дослідження льодовиків люди ретельно вивчали супутникові фото льодовиків, щоб проаналізувати кордони між льодом та океаном.. Але в новій роботі вчені використали ІІ: штучний інтелект проаналізував мільйони супутникових знімків 149 льодовиків, що закінчуються у морі. Усі фото були зроблені в період з 1985 по 2023 рік — тобто відступ льодовиків був вивчений у безпрецедентному масштабі та обсязі.

Результати показують, що 91% льодовиків, які закінчуються у морі, по всьому архіпелагу значно скоротилося.. З 1985 року було втрачено понад 800 км.? льоду, що еквівалентно щорічній втраті 24 км.? на рік.

Найбільший сплеск був зафіксований у 2016 році, коли темпи відколу подвоїлися у відповідь на періоди екстремального потепління. У тому році на Шпіцбергені також були дощові літо і осінь з 1955 року, включаючи рекордні 42 мм опадів за один день у жовтні.. Це супроводжувалося незвичайно теплими і вільними від льоду морями.

Зазначимо, що окрім довгострокового відступу, ці льодовики щороку відступають влітку і знову наступають узимку, часто на кілька сотень метрів.. Але тепер вчені виявили щось тривожне: 62% льодовиків на Шпіцбергені зазнають цих сезонних циклів.. Хоча це явище добре документоване в Гренландії, раніше воно спостерігалося лише для кількох льодовиків на Шпіцбергені, в основному за допомогою ручного оцифрування.

Автори дослідження також порівняли сезонні зміни льодовиків із сезонними коливаннями температури повітря та океану. Результати вказують на те, що в міру нагрівання океану навесні льодовик відступав майже відразу. По суті, це є гарною демонстрацією того, що вчені давно підозрювали: сезонні припливи та відливи спричинені змінами температури океану.

За словами іншого співавтора дослідження, старшого наукового співробітника Брістольського університету Тянь Лі, результати вказують на те, що морські льодовики надзвичайно чутливі до екстремальних кліматичних явищ, а найбільші швидкості відступу спостерігалися останніми роками та збігаються з екстремальними хвилями спеки на Землі..

Такий же тип льодовиків можна знайти по всій Арктиці і, зокрема, навколо Гренландії, найбільшого крижаного масиву в північній півкулі. Те, що відбувається з льодовиками на Шпіцбергені, мабуть, повториться і в інших місцях.

Раніше Фокус писав про те, що щось відколює від Антарктиди величезні шматки льоду..