NASA опублікувало аудіозапис зі звуками надмасивної чорної діри, що знаходиться на відстані 250 мільйонів світлових років від Землі. Об'єкт знаходиться в центрі скупчення галактик Персея, акустичні хвилі, що походять від нього, були перенесені на 57 і 58 октав вгору, щоб людське вухо могло їх вловити, повідомляє Science alert..

Як підкреслює видання, те, що ми не чуємо звуків космосу, не означає, що їх немає. У 2003 році астрономи виявили щось справді дивне: акустичні хвилі, що поширюються через рясні обсяги газу, що оточує надмасивну чорну дірку в центрі кластера Персея. Тепер вона здобула популярність завдяки своїм моторошним звукам.

[see_also ids\u003d"

Але ми б не могли почути їх, якби знаходилися поруч із чорною діркою. Серед звуків і найнижча нота, коли-небудь фіксована вченими, вона знаходиться набагато нижче межі, яка здатна вловити людське вухо.

Звукова обробка, проведена фахівцями NASA, підняла аудіозапис на кілька октав, а також додала ноти, зафіксовані у чорній дірі.. Завдяки цьому ми можемо її почути.

Найнижча нота, зафіксована ще в 2003 році, - це сі-бемоль, трохи більш ніж на 57 октав нижче середнього до; її частота становить 10 мільйонів років. Найнижча нота, яку може вловити людина, має частоту одна двадцята секунди.

Отримані звуки – це не просто відповідь на цікавість вчених. Розріджені газ і плазма, які дрейфують між галактиками в скупченнях, набагато щільніше і гарячіше, ніж міжгалактичне середовище.

Звукові хвилі, які поширюються через середовище всередині кластерів, є одним із механізмів нагрівання цього середовища, оскільки переносять енергію через плазму..

Оскільки температура дозволяє регулювати швидкість зіркоутворення, звукові хвилі можуть грати вирішальну роль в еволюції скупчень галактик протягом тривалих періодів часу.

Це дозволяє ученим знаходити звукові хвилі.. Оскільки внутрішньокластерне середовище дуже гаряче, воно яскраво світиться в рентгенівському світлі..