У давнину загарбникам платили данину. Спочатку країну захоплювали або робили набіг і обкладали податкою, і вся країна дуже довго, іноді століттями, її платила, як за татаро-монгольської навали. Часи змінилися, методи отримання додаткових доходів стали більш гуманними та витонченими, і можна всю країну обкласти подачею без воєн та єдиного пострілу. Для цього знадобиться, наприклад, лише одне рішення Міністерства освіти і науки України (МОН) про обов'язковість наявності публікацій у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Web of Sciens та Scopus (WoS, Sc), заради отримання вчених звань, вчених ступенів, посад.

Потім цю ініціативу підхопили, почали підтримувати та розвивати всі, хто може, вводити в обов'язкові вимоги наявність таких публікацій для керівників наукових праць, які фінансуються навіть національними фондами, для отримання звань лауреатів різних наукових премій тощо..

[see_also ids\u003d"

У результаті рішення МОН та ініціативи низки чиновників призвели до примусової освіти в країні великого платного ринку видавничих послуг у виданнях WoS, Sc.. Наразі огульне використання примусу до публікацій у виданнях WoS, Sc перетворилося на одну з головних проблем розвитку науки поряд із 30-річним недофінансуванням..

Причому ніхто ні з керівництва МОН, яке ухвалило це рішення, ні з численних правоохоронних органів не додумався перевірити кінцевих бенефіціарів, тобто вигодонабувачів, від впровадження публікацій у виданнях WoS, Sc. Якщо власники Майкрософту, Кока-Коли чи інших великих компаній, як світових, так і українських, відомі, то власників наукометричних баз даних WoS, Sc не знає ніхто. Але регулярно платить їм свої гроші. І може так статися, що вчені України платять данину громадянам сусідньої країни-агресора. Там завжди крутилося багато майстрів побудови різноманітних віртуозних схем відбору грошей своїх співвітчизників. І є чимало замаскованих видань WoS, Sc, які начебто зовсім не з сусідньої країни, але, пошукавши за непрямими ознаками, наприклад, за місцезнаходженням друкарні, в якій друкувався паперовий варіант видання, або банку одержувача, в частині видань можна встановити країну походження видання.

Якщо порівняти ціну за публікації в авторитетних вітчизняних фахових виданнях та у виданнях WoS, Sc, то різниця складе десятки та сотні разів. Тобто це наша данина іноземним видавничим системам та наукометричним базам даних.

[see_also ids\u003d"

Але це рішення надзвичайно шкідливе для країни, розвитку науки і становить загрозу національній безпеці з таких причин..

Оскільки більшість видань WoS, Sc перебуває за кордоном, то оплата публікацій українськими вченими у валюті спрямовується за кордон.. Найдешевша публікація у виданнях WoS, Sc, часто із сумнівною репутацією, коштує 500 і більше доларів.. А публікації у справді солідних виданнях першого квартилю коштують від 2 тис.. дол. Тобто цим рішенням із країни організовано щорічне виведення десятків мільйонів доларів валютних коштів. І це тоді, коли Національний банк України постійно і наполегливо бореться за стабільність національної валюти, а з дружніх країн надходить безпрецедентна за останні 60 років фінансова допомога для підтримки фінансової стабільності України.. У той же час валюта з нашої країни спрямовується не на постачання критичного імпорту, закупівлі унікальних технологій, обладнання, організацію імпортозаміщення, а на оплату публікацій у виданнях WоS, Sс.

Почалося навіть виведення з країни бюджетних коштів за публікації фізичних осіб у виданнях WоS, Sc. Для цього потрібно до кошторису наукової роботи, що виконується за бюджетні кошти на замовлення розпорядників бюджетних коштів, внести витрати на публікацію. І після цього бюджетні кошти транзитом через заклад вищої освіти чи наукову установу підуть за кордон.. Хотілося б, щоб МОН навело приклади країн, де бюджетні кошти майже прямо виводяться за кордон.. Причому створюються нерівні умови для науковців, коли публікації одних оплачуються за бюджетні кошти, інші мають оплачувати свої публікації самі з досить скромних зарплат.. А зараз МОН своїм листом від 14. 03. 2023 року №1/3626-23 до всіх закладів вищої освіти та наукових установ «ініціює розробку проекту постанови Кабінету міністрів України «Про державну підтримку публікацій українських науковців у іноземних наукових виданнях». Як пишуть далі: «Для напрацювання дієвого механізму державної підтримки та фінансування публікацій українських науковців, а також урахування інтересів усіх зацікавлених сторін просимо опрацювати зазначене питання та подати пропозиції до проекту постанови».

Тобто постановою Кабінету міністрів України МОН планує розпочати масове та офіційне виведення з країни бюджетних коштів для «обліку інтересів усіх зацікавлених сторін» поряд з організованим раніше виведенням коштів науковців. Цікаво, що МОН як центральний орган виконавчої влади вже не може навіть підготувати проект постанови Кабінету міністрів України і перекладає його підготовку на вчених. Або хоче видати підготовлений проект як ініціативу знизу, від науки.

Слід зазначити, що МОН ніколи не готував документи про підтримку наукових видань України чи публікацій українських науковців у цих виданнях.. А державну підтримку публікацій українських науковців в іноземних наукових фахових виданнях для «обліку інтересів усіх зацікавлених сторін» — уже ініціює.

Рішенням органу центральної державної влади здійснено примусове залучення вчених до публікацій виключно до WoS, Sc та організовано видавничий ринок України з монопольним володінням двома іноземними видавничими системами з невідомими кінцевими власниками, що загалом суперечить основам ринкової економіки.

Замість створення національної наукометричної бази та національної наукової видавничої системи відбувається руйнація існуючої, і можна передбачити, що у 2023-му та 2024 роках дуже багато наших наукових видань помруть, у тому числі й ті, що існують десятки років..

Досвід сусідньої Польщі, яка вже кілька років пріоритетом у розвитку науки ставить розвиток своєї наукової видавничої системи, та інших країн свідчить, що національна наука може спокійно і планомірно розвиватися і без примусу до публікацій у виданнях WoS, Sc. У Польщі просто створили свою національну систему оцінки діяльності науки, в якій публікації у національних наукових виданнях оцінюються у 20–100 балів, а в іноземних журналах, включно з WoS, Sc, значно нижче. Виняток зроблено лише для публікацій у деяких журналах дійсно світового рівня, в яких високі бали. Щорічно профільне міністерство Польщі переглядає список журналів, які дають змогу отримувати бали за публікації.. Ми маємо аналогічний перелік наукових професійних журналів з високими вимогами до публікацій, але навіщо він існує, незрозуміло.

В Україні близько двох третин науковців належать до технічних та природничих наук, основним результатом діяльності яких мають бути розробки нових технологій, створення нових робочих місць на основі розробок, позабюджетні кошти від виконання замовлень, створені патенти, ліцензійні договори на реалізацію об'єктів інтелектуальної власності. Але якщо подивитися на реальну результативність науки, наприклад на статистику Укрпатенту за заявками на патенти, винаходи, корисні моделі, то можна заплакати. А, подивившись на статистику ліцензійних договорів, хочеться сказати словами з репертуару співака — «щось дуже непристойне мовою до мене проситься».

Аналогічна ситуація і із замовленням наукових послуг. Оцінюючи реальну результативність науки за конкретними показниками, можна зрозуміти, чи це наука, чи наука, яка імітує діяльність і може існувати тільки за бюджетні кошти. Оцінка наукової діяльності виключно на підставі кількості публікацій у виданнях WоS, Sc не дозволяє оцінити практично нічого. Що цікаво, переважна більшість популяризаторів видань WоS, Sc — саме представники технічних та природничих наук.

Здійснено заміну виконання наукових досліджень, що дають конкретні результати, імітацією наукової діяльності у вигляді перегонів за платними публікаціями у виданнях WoS, Sc.

Почалося відмирання публікацій особистих та колективних монографій, в яких подано фундаментальні результати багаторічних наукових досліджень.. Монографічні видання замінюють короткими платними публікаціями у виданнях WoS, Sc. Це найяскравіше видно з прикладу університетської науки, де монографії вже стають рідкісним явищем. І в майбутньому можна чекати на повне зникнення монографічних видань в українській науці, а заразом — і вагомих наукових результатів.

[see_also ids\u003d"

Рекомендації.

Термінова відмова від преференцій виданням WоS, Sc та створення національної видавничої системи наукової літератури з пріоритетом професійних видань та національної наукометричної бази даних.

Створення національної системи оцінювання закладів освіти, наукових установ та дослідників на основі комплексних індикаторів оцінки, яка б відповідним чином враховувала національні публікації та інші види наукової діяльності, а не фокусувалася лише на виданнях WoS, Sc.

Більше статей Володимира Хаустова читайте за посиланням.