Мікроби на пластику в річках: відкриття щодо патогенів та стійкості до антибіотиків Пластик став невід'ємною частиною нашого повсякденного життя, проте його вплив на навколишнє середовище та можливі наслідки для здоров'я людини залишаються об'єктом дослідження. У проведеному експерименті половина зразків пластику була новою, а інша половина піддавалася нагріванню в духовці протягом шести місяців для імітації розкладання або вивітрювання.

Після цього вчені порівнювали мікробні спільноти, виявлені на пластику та дереві, з тими, що знаходилися на контрольних поверхнях (дерев'яні палички) та у річковій воді. Виявилося, що зразки пластику та дерева містили потенційно патогенні мікроби, але їх склад відрізнявся від мікроорганізмів у річковій воді.

Пластикові відходи, що знаходяться в річках, виявляються ідеальним середовищем для росту небезпечних мікробів, які стійко виступають проти антибіотиків. Мікробні спільноти, що знаходять свої домівки на пластикових поверхнях у річках, можуть приховувати в собі потенційно патогенні мікроорганізми та слугувати резервуарами генів стійкості до протимікробних препаратів. Важливість цього виявлення полягає в підкресленні різниці в потенційних загрозах для навколишнього середовища, які несуть і нові, і розкладені пластикові матеріали.

Серед ідентифікованих потенційних патогенів у зразках пластику та дерева були бактерії Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter та Aeromonas, відомі як "умовно-патогенні". Ці бактерії можуть становити значний ризик для осіб із ослабленою імунною системою. У той же час у річковій воді знаходилися потенційні патогени для людини, такі як ешерихії, сальмонели, клебсієли та стрептококи.

Вчені, серед яких Вінко Зажелович, Елізабет Веллінгтон, Джозеф Крісті-Олеза, та їхні колеги, детально вивчили мікробні спільноти на поверхнях поліетиленових плівок, після їхнього занурення в річку Соу в Великій Британії.

Це вивчення проводилося на відстані одного кілометра нижче за течією від станції очищення стічних вод, протягом семи днів у лютому 2020 року.

Здобуті результати вказують на важливі різниці в патогенах та генах стійкості до протимікробних засобів, що можуть містити як нові, так і розкладені пластикові матеріали. Ця інформація є ключовою для розуміння впливу пластику на екосистеми річок та викликає необхідність вжиття заходів для зменшення його впливу на навколишнє середовище.

Ключевые слова: