Зробіть глибокий вдих. Обійміть близьку людину. Встаньте зі стільця і \u200b\u200bпотягніться до стелі. Кожна з цих простих дій дарує почуття спокою та комфорту. Це працює таким чином завдяки тому, що активує складну систему нервів, що «підключає» мозок до серця, внутрішніх органів, імунної системи та багатьох інших систем організму.. Ця складна і розгалужена система відома під назвою «блукаючий нерв».

Блукаючий нерв — це один із дванадцяти так званих «черепних нервів», які розходяться з мозку по всьому нашому тілу, немов складна коренева система.. Ці «мережі» з нервів є засобом зв'язку між мозком і безліччю органів і систем тіла.. Деякі з черепних нервів допомагають інтерпретувати інформацію, зібрану рецепторами, розташованими у шкірі, очах чи мові, інші контролюють нашу мускулатуру чи регулюють залози.

Блукаючий нерв, також званий «10 черепним нервом» - це найдовший, розгалужений і складний з усіх черепних нервів (а ще, мабуть, найменше вивчений).

Експерти пов'язують його діяльність із зміною симптоматики при таких хворобах, як мігрень, хвороби травного тракту, депресія, епілепсія, артрит та багато інших. Чим більше сучасна наука дізнається про блукаючий нерв, тим більше розуміє, що краще розуміння його функцій може відкрити нові можливості лікування дуже багатьох хвороб, які отруюють життя людей.

Цей нерв називається «блукаючим» (Vagus латиною), що є дуже підходящою назвою, враховуючи, через скільки частин тіла він проходить. «Складається враження, що щороку якийсь дослідник знаходить новий орган чи систему тіла, з якими взаємодіє цей нерв», — пише Тіффані Філд, доктор медицини та керівник Інституту дослідження тактильності при Університеті школи медицини міста Майамі.

Також Філд вказує на те, що відгалуження блукаючого нерва з'єднують його, у тому числі, і з лицьовими м'язами, а також із голосовими зв'язками.. «Нам відомо, що у людей, які страждають на депресію, знижується активність блукаючого нерва, і це пов'язують із згладжуванням інтонацій у мові і менш активною мімікою», — пояснює вона.. Ще одна гілка блукаючого нерва проникає в травний тракт, де знижена активність блукаючого нерва пов'язують із уповільненням рухливості шлунково-кишкового тракту, що заважає правильному травленню та викликає деякі хвороби, додає Філд..

Інші відгалуження блукаючого нерва з'єднують його з серцем, легенями та імунною системою. Посилення та ослаблення активності блукаючого нерва нерозривно пов'язане зі змінами вироблення таких гормонів, як кортизол та травний фермент грелін, з тим, наскільки сильні запальні процеси створює в організмі імунна система, а також з багатьма іншими внутрішніми процесами, які формують наше здоров'я та благополуччя..

«Блукаючий нерв відповідальний за просто величезну кількість біоелектричних та біохімічних процесів у людському тілі — процесів, які на сучасному рівні розвитку науки практично неможливо відстежити», — каже Тіффані Філд.

Блукаючий нерв контролює нашу парасимпатичну нервову систему, що дозволяє тілу розслаблятися. Простіше кажучи, підвищена активність блукаючого нерва нейтралізує вплив на організм стресу, за який відповідає симпатична нервова система. "

Зільберштейн стверджує, що підвищена активність блукаючого нерва сповільнює пульс і послаблює запальні процеси в людському організмі завдяки тому, що сприяє виробленню гормонів, що зменшують надмірну активність імунної системи. Також, як він пише, результати клінічних досліджень вказують на те, що активація блукаючого нерва за допомогою електричної стимуляції благотворно впливає на здоров'я людини. " "

Виберіть практично будь-яку поширену хворобу, протягом якої погіршується при високому рівні стресу або запалення - будь-яку, від артриту до хронічних запорів - і ви неодмінно знайдете результати досліджень, що вказують на те, що стимуляція блукаючого нерва здатна допомогти її вилікувати або хоча б полегшити симптоматику. Як пише у своїх статтях Зільберштейн, нині лікарі розглядають можливість використання стимуляції блукаючого нерва для лікування широкого спектру хвороб та розладів, включаючи розлади психіки..

" Результати деяких наукових досліджень вказують на те, що стимуляція блукаючого нерва може допомогти покращити короткострокову та довгострокову пам'ять, а також допомогти людям, які страждають від синдрому дефіциту уваги та гіперактивності..

До речі, є безліч способів стимуляції активності блукаючого нерва, для яких не потрібні зовнішні пристрої або імпланти. "

Результати проведених нею досліджень показали, що масаж, йога та багато інших розслаблюючих практик насправді підвищують активність блукаючого нерва завдяки впливу на рецептори, приховані під поверхнею шкіри, до яких можна «достукатися» лише відчутним тиском або розтягуванням.. Вона вказує на те, що легкий дотик або погладжування може бути приємним або збуджуючим, але «ведмежі» обійми або міцний потиск рук за своєю природою заспокоюють. «Міцні обійми або потиск рук сприяють підвищенню активності парасимпатичної нервової системи», — каже вона.

Зільберштейн стверджує, що практично все, що люди вважають розслаблюючим - медитація, розмірене дихання і так далі - також асоціюється з підвищеною активністю блукаючого нерва та парасимпатичної нервової системи. «Результати проведених нами досліджень показують, що, як правило, пацієнти, які страждають від мігрені, відрізняються зниженою активністю блукаючого нерва, — каже він..

— Ми намагалися виправити це за допомогою йоги та медитації з дихальними вправами та виявили, що вони дійсно дозволяють підвищити активність цієї частини нервової системи». Крім того, стрес і хронічну тривожність також пов'язують зі зниженою активністю блукаючого нерва, що може пояснити, чому ці стани підвищують ймовірність виникнення інших захворювань..

Вченим досі не вдалося розкрити всіх таємниць блукаючого нерва. Але в міру того, як лікарі відкривають його секрети, вони знаходять все нові та нові ефективні способи полегшення болю, ослаблення запалення та стресу, а також боротьби з хворобами.

cluber. com. ua.