Тиреоїдні гормони – це біологічно активні речовини, які синтезуються у щитовидній залозі (ЩЗ), є йодованими похідними тирозину та беруть участь у багатьох обмінних процесах в організмі..

Гормони щитовидної залози відносяться до основних регуляторів обміну речовин Що являють собою тиреоїдні гормони У щитовидці виробляються два тиреоїдні гормони - тироксин (тетрайодтиронін) і трийодтиронін, які відрізняються наявністю або відсутністю додаткового атома йоду. Тироксин (Т4) містить 4 атоми йоду, трийодтиронін (Т3) – 3 атоми.

Залежно від хімічної будови всі гормони поділяють на види:.

стероїдні;

похідні амінокислот;

похідні поліненасичених жирних кислот;

білково-пептидні.

Тиреоїдні гормони відносяться до похідних амінокислоти тирозину.. Синтез та активація основного гормону щитовидної залози – тироксину – відбувається за участю тиреотропного гормону (ТТГ) – глікопротеїду передньої частки гіпофіза.. Тироксин утворюється в результаті приєднання йоду (йодування) до протеїногенної амінокислоти L-тирозину..

Із загальної кількості синтезованих тиреоїдних гормонів 60-80% надходить у кровоносне русло у вигляді тироксину, значна частина якого потім конвертується в трийодтиронін, який має більшу активність.. Сам тироксин слабо зв'язується в тканинах з рецепторами тиреоїдних гормонів.

Перехід тироксину в трийодтиронін відбувається за допомогою селенозалежної монодейодинази. За наявності вродженого дефекту монодейодинази (зниженої її активності в тканинах), нестачі в організмі селену та/або застосування ряду лікарських засобів у людини може спостерігатися недостатність гормонів щитовидної залози на тлі нормального рівня тироксину в крові.

Функції тиреоїдних гормонів в організмі людиниФункціями Т3 і Т4 є:.

Активація метаболізму.

Стимуляція процесів, що забезпечують зростання та розвиток організму, диференціювання тканин.

Стимуляція глюконеогенезу у печінці.

Підвищення концентрації глюкози в крові та утилізація її клітинами організму.

Уповільнення вироблення глікогену.

Гальмування відкладення жиру та посилення його розпаду (ліполіз).

Підвищення частоти серцевих скорочень, рівня кров'яного тиску, температури тіла.

Стимуляція рухової та психічної активності.

Збільшення потреби тканин організму в кисні.

10. Підвищення чутливості тканин до катехоламінів..

11: Посилення еритропоезу в кістковому мозку.

Крім цього, до властивостей Т3 та Т4 належить участь у водному обміні.

Залежно від рівня Т3 та Т4 у крові вони по-різному впливають на обмін білків. Так, малі концентрації даних речовин надають анаболічну дію (здатні підвищувати утворення білків і гальмувати їхній розпад), а великі концентрації – катаболічну дію (гальмування вироблення білків та посилення їхнього розпаду).

Ознаки відхилення від норми При недостатньому виробленні даних біологічно активних речовин у пацієнта можуть спостерігатися:.

блідість шкірних покривів (можливий жовтуватий відтінок);

млявість і швидка стомлюваність навіть за мінімальних фізичних навантажень;

посилене випадання волосся;

погіршення пам'яті та концентрації уваги;

депресивні стани;

артеріальна гіпертензія;

збільшення маси тіла;

тахікардія;

зниження статевого потягу;

збільшення печінки.

Якщо щитовидна залоза виділятиме більше тиреоїдних гормонів, можуть спостерігатися:.

тремор;

різке зниження ваги;

порушення з боку шлунково-кишкового тракту;

психічні розлади;

порушення роботи серця.

При зниженні здатності щитовидки поглинати йод та йодувати тирозин у пацієнта може розвиватися зоб, який стискає прилеглі анатомічні структури, ускладнює дихання, ковтання.

Захворювання щитовидної залози впливають на синтез нею тиреоїдних гормонів. Лабораторне визначення концентрації Т3 і Т4.. Зв'язувати тироксин і трийодтиронін здатні альбумін і тироксинзв'язуючий глобулін.. Крім того, Т4 здатний зв'язуватися з транстиретином.. Тільки незначна частина тироксину та трийодтироніну циркулює у крові у вільній формі і є їх біологічно активною фракцією..

З цієї причини особливе значення має визначення вільних трийодтироніну та тироксину.. Крім того, концентрація вільного Т4 не залежить від вмісту тироксинзв'язуючого глобуліну, що дозволяє використовувати даний діагностичний параметр при фізіологічних та патологічних станах, які супроводжуються зміною концентрації цього білка (вагітність, вроджені порушення).

Показання до призначення аналізу при підозрі на наявність захворювань щитовидної залози;

для контролю ефективності лікування;

у ході профілактичного медичного обстеження;

під час виношування дитини (порушення вироблення Т3 та Т4 може призводити до переривання вагітності, виникнення патологій розвитку плода);

дітям перших днів життя, народженим від матерів із патологіями щитовидної залози.

У таблиці представлені нормальні значення вільної фракції тироксину та трийодтироніну в крові.

Показник.

Референтні значення.

Вільний трийодтиронін (св. Т3).

2,3-4,2 пг/мл.

Вільний тироксин (св. Т4).

0,89–1,76 нг/дл – для чоловіків та невагітних жінок 0,86–1,87 нг/дл – I триместр вагітності 0,64–1,92 – II-III триместри вагітності.

Правила здачі аналізу1. Кров для визначення рівня Т3 та Т4 потрібно здавати в ранковий час (бажано до 11:00).

Після останнього прийому їжі має пройти 8-12 годин.

Перед дослідженням потрібно виключити розумові та фізичні навантаження, вживання жирної їжі.

Що робити при порушенні вироблення тироксину та трийодтироніну При відхиленні концентрації Т3 та Т4 у крові від норми схема лікування залежить від причини виникнення патологічного процесу, наявних у пацієнта симптомів, протипоказань.

Пацієнтам необхідно відмовитися від шкідливих звичок, уникати стресових ситуацій, нормалізувати режим дня та дотримуватися дієти, наказаної лікарем.

Якщо щитовидна залоза виробляє недостатню кількість тиреоїдних гормонів, пацієнту показано замісну гормональну терапію.. При надмірному синтезі даних речовин застосовуються антитиреоїдні лікарські засоби.. У деяких випадках потрібне хірургічне втручання.

neboleem. net.