Вправи при шийному остеохондрозі, за умови їх правильного та регулярного виконання, здатні значно полегшити стан пацієнта та уповільнити прогресування хвороби..

Вперше гімнастика виконується під контролем фахівця для адекватного та повного засвоєння техніки рухів. Надалі можна попросити його записати відео або скласти схему з картинками для повторення програми вдома. Також за первинного призначення проводять корекцію всього комплексу під індивідуальні особливості пацієнта.. Лікувальна фізкультура у домашніх умовах призначається при повторних курсах лікування.

Фахівець повинен навчити пацієнта правильної техніки вправ Показання та протипоказання до вправ Показання:.

Відновлення рухової активності, особливо ефективна ЛФК у післяопераційному періоді (профілактика фіброзу).

Максимальне продовження ефекту від консервативної терапії у фазі ремісії.

Створення щільного м'язового каркаса для додаткової опорної функції для хребетного стовпа.

Посилення метаболічних процесів у тканинах за допомогою стимуляції кровообігу.

Як профілактична терапія у людей з клінічно та інструментально непідтвердженим діагнозом (наприклад, групи ризику, пов'язані з особливістю професії).

Вправи при остеохондрозі шийного відділу хребта мають низку протипоказань:.

Фаза виражених клінічних проявів (фізичне навантаження є додатковим больовим подразником).

Термінальні стадії онкологічних захворювань, особливо у разі залучення кісткових структур.

Декомпенсовані захворювання серцево-судинної системи (артеріальна гіпертензія, що не купується, стенокардія, тромбофлебіти).

Неврологічні захворювання з вираженим руйнуванням хрящової та кісткової тканини (міжхребцеві грижі у стадії секвестрації).

Психічні розлади (шизофренія).

Лікувальний ефект За умови правильного та систематичного виконання вправ виникають такі позитивні ефекти:.

відновлення нормальної функції ураженого суглоба;

розробка фіброзно-змінених компонентів суглоба (при незначному ураженні);

посилення процесів регенерації у тканинах на клітинному рівні;

ефективне зміцнення м'язового каркасу;

збільшення вертикального розміру деформованих хребців.

Виконувати гімнастичні вправи можна і із загальнозміцнювальною метою, оскільки помірна фізична активність має позитивний вплив на здоров'я в цілому.

Загальні рекомендації Гімнастика має низку загальних рекомендацій, яким необхідно дотримуватися підвищення якості зарядки:.

Попереднє обстеження та встановлення точного діагнозу остеохондрозу, оскільки за наявності захворювань зі схожою симптоматикою можуть знадобитися інші варіанти лікування.

Заняття передує стандартна розминка та розтяжка м'язів. Це необхідно для підготовки всіх структур для подальшого комплексу вправ з метою профілактики розтягування та спазмів м'язів..

Курс лікування необхідно проходити у повному обсязі та у строго встановлені терміни. Не допускається самовільне припинення та зсув занять (існує ризик потрапляння у гостру фазу хвороби).

У лікуванні використовують максимально прості у виконанні техніки, оскільки гімнастика може призначатися різним групам населення (відмінність за статтю, віком). Основна мета – універсальність.

Необхідно виключити вправи, що викликають виражений больовий синдром.

Усі фізичні вправи чергуються з розслаблюючими (профілактика перенапруги та спазмів).

Допускається поєднання кількох методів лікування (фізіотерапія, ЛФК, медикаментозне лікування).

Техніки виконання Існують різні методики лікування остеохондрозу за допомогою ЛФК, які відрізняються послідовністю та тривалістю, але мають схожі лікувальні ефекти..

Авторська методика.

Характеристика.

Методика Бубновського.

Найпопулярніша авторська методика має 60-70% позитивних відгуків.. Потрібно ретельно розминати м'язи перед початком гімнастики.

Методика Гітта.

Належить більше до методів мануальної терапії і має тривалий час сеансів – до 1,5 годин. У перспективі найефективніший метод, але дослідження на цю тему нечисленні. Допустимо виконувати при больовому синдромі.

Методика Шишоніна.

Не вимагає хорошої фізичної підготовки та має непогані результати (до 50%).

Методика Дикуля.

Ефективно призначати з метою профілактики атрофії м'язів у післяопераційному періоді.

Методика Бутримова Надає хорошу дію на відновлення чутливих порушень (усуває синдром хребетної артерії). Не відноситься до класичних варіантів лікування (переважно спрямована на розтяжку шиї).

При виконанні гімнастики будинку можна комбінувати різні техніки з утворенням оптимальної в кожному конкретному випадку.

Типові вправи при остеохондрозі розглядаються без деталізації авторських методик.

Розроблено та застосовуються авторські методики лікування остеохондрозу за допомогою ЛФКУпражнения в положенні лежачи1. Лежачи на животі здійснювати розгинальні рухи у грудному та шийному відділі хребта із закиданням голови назад. Руки при цьому повинні бути опорою для корпусу. Кількість – 5-10 разів.

Лежачи на спині здійснювати скручують рухи (підйом верхньої половини корпусу). Нижні кінцівки можуть бути трохи зігнуті.. Кількість – 5-10 разів.

Лежачи на спині намагатися максимально привести підборіддя до грудної клітини, при цьому фіксувати шийний відділ у фазі максимального згинання на 10 секунд.. Кількість – 5-10 разів.

У положенні рачки проводити максимальне згинання і розгинання хребта (одночасне тренування грудного і шийного відділів). Кількість виконань – 5-10 разів.

З положення напівлежачи (коліни зігнуті, ноги під тулубом, живіт стосується зігнутих кінцівок) виробляти максимальне витягання голови та шиї у бік витягнутих уперед рук. Кількість виконань – 5-10 разів.

Стояти потрібно прямо, ноги на ширині плечей.

Здійснювати повороти голови у бік правого та лівого плеча з фіксацією на 10 секунд у кожному положенні. Кількість виконань – 5-10 разів у кожному напрямку.

Здійснювати нахили голови вперед/назад, праворуч/ліворуч з фіксацією в даному положенні на 5-10 секунд. Кількість вправ – 5-10 разів.

Робити кругові рухи за годинниковою та проти годинникової стрілки по 5 разів.

Спрямовувати одночасно вперед плечові суглоби та голову, а потім відхиляти одночасно. Кількість виконань – 5-10 разів у кожному напрямку.

Здійснювати нахили всім корпусом у праву та ліву сторону з максимальним витягуванням (одночасно задіяні шийний та грудний відділ хребта). Кількість виконань – 5-10 разів у кожному напрямку.

Здійснювати нахили всім корпусом вперед/назад (максимальне витягання всього тіла).

Вправи в положенні сидячиЦе найбільш прийнятний варіант для осіб похилого віку.

Нахили та обертання голови, аналогічні тим, що виконуються в положенні стоячи.

Поворот корпусу в сторони з максимальним поворотом голови (заклад підборіддя за праве або ліве плече). Кількість виконань – 5-10 разів.

Сидячи на підлозі здійснювати згинання/розгинання корпусу у бік нижніх кінцівок і назад (в ідеалі торкнутися животом нижніх кінцівок). Кількість виконань – 5-10 разів.

Сидячи на підлозі здійснювати напівнахили корпусу (кут не більше 40 градусів) у праву та ліву сторону з одночасним витягуванням шийного відділу хребта. Кількість виконань – 5-10 разів.

Сидячи на стільці, зафіксувати верхні кінцівки за спинку та здійснювати вигинання хребетного стовпа із поверненням до початкового положення. Кількість виконань – 5-10 разів.

Сидячи на стільці з фіксованою верхньою частиною корпусу, здійснювати закидання голови максимально ззаду з фіксацією на 5-10 секунд в даному положенні. Кількість виконань – 5-10 разів.

Літні пацієнти можуть з легкістю виконувати комплекс вправ, сидячи на стільці.. Виконання будь-якого представленого руху не вимагає хорошої розтяжки, пацієнт може здійснювати кожне з них у міру можливості (головна умова – відсутність зайвого перенапруги м'язів).

Загальні відомості про захворювання Остеохондроз хребта – це дегенеративно-дистрофічне повільно прогресуюче захворювання, яке пов'язане з ураженням міжхребцевого диска, хребців та судинно-нервових структур.

Особливості розвитку в шийному сегменті хребта (може виникнути і на будь-якому іншому рівні):.

Хвороба проходить ряд стадій у своєму розвитку (стадія хондрозу, стадія нестабільності хребетних дисків, стадія міжхребцевої грижі та фінальна стадія фіброзу). На кожному етапі є відмінності у клінічній картині та лікуванні.

Найчастіше виникає у осіб віком від 45 років, оскільки починається дистрофічне природне розрядження кісткової тканини (яви остеопорозу)..

Не має точної причини виникнення та не має етіологічного лікування, лише симптоматичне.

Класичний симптом захворювання – біль різної локалізації та інтенсивності.

Початкові етапи хвороби можуть виникати внаслідок здавлення нервових чи судинних структур.. Особливістю шийного відділу є домінування синдрому хребетної артерії (гіпоксія лобових та потиличних часток головного мозку та виникнення зорових та слухових порушень).

Шийний відділ має найменшу площу хребців та нерозмірне навантаження на них (другий за частотою рівень, на якому виникає остеохондроз, перший – поперековий).

Клінічна картина представлена \u200b\u200bчотирма синдромами.

Клінічний синдром.

Опис.

Статичний.

Пов'язаний із порушенням нормальної структури міжхребцевих дисків (фіброзного кільця, ядра). Характерні симптоми – біль, порушення рухової активності.

Судинний.

Пов'язаний зі здавленням судин. Характерні симптоми - порушення чутливої \u200b\u200bактивності (оніміння, поколювання, стиснення).

Неврологічний.

Пов'язаний зі стисненням нервових корінців (безпосередньо в спинному мозку або при виході зі спинного мозку).

Характерні симптоми – локальна болючість у зоні іннервації ураженого нерва, порушення функції органів, що іннервуються.

Трофічний.

Пов'язаний з порушенням живлення тканин та уповільнення процесів регенерації. Зовнішніх проявів немає (працює на клітинному рівні).

Синдроми наведені з метою розуміння необхідних точок впливу при виконанні вправ (наприклад, витягування м'язів дещо полегшує компресію хребців на прилеглі структури та ліквідує неврологічні, судинні прояви хвороби).

neboleem. net.