Міжнародні організації охорони здоров'я створюють паніку навколо захоплення дітей та дорослих – відеоігор, називаючи, здавалося б, безневинне хобі «залежність». Але точно сказати, чи викликає любов до віртуального життя залежність від неї можуть лише люди, які вилікувалися від сучасної «хвороби».

Клініки для корекції психічного здоров'я все частіше приймають у своїх стінах пацієнтів, діагноз яких говорить «залежність від відеоігор». Як показує психологічна практика, таке хобі має дві сторони медалі, але точно є залежністю.

Цікавим для фахівців виявився факт, що більшість пацієнтів раніше мали іншу пристрасть – наркотики чи алкоголь.. Вилікувавшись від однієї форми залежності в їхнє життя прийшла барвиста віртуальність.

Цю думку підтверджують і самі пацієнти, кажучи, що постійно відчували бажання виявитися будь-де, але не тут, не зараз і не самим собою.. На цьому етапі любов до відеоігор перестає бути хобі і стає небезпечною. Відомі випадки, коли пацієнти погрожували позбавити членів сім'ї життя, якщо ті не дозволять їм грати. Самі ж залежні підтверджують, що відеоігри – своєрідний наркотик. Але вони стають панацеєю від реальних проблем, найчастіше від депресії..

aspekty. net.