Огляд нових досліджень дозволяє припустити, що головний мозок відіграє ключову роль у регуляції рівня глюкози та розвитку цукрового діабету (ЦД) 2 типу.

В останньому випуску журналу Nature дослідники з університетів Вашингтона, Цинциннаті та Мічигану (США), а також їхні колеги з Мюнхенського технічного університету (Німеччина) навели докази існування системи контролю глюкози, яка залежить від активності гіпоталамуса та інших структур мозку.

Вчені припускають, що регуляція рівня глюкози залежить від «високоорганізованих взаємодій» між цією мозковою системою та інсулінпродукуючими клітинами підшлункової залози.. Якщо їхнє припущення вірне, то перед світовою медициною відкриваються абсолютно нові можливості для профілактики та лікування діабету 2 типу.

ЦД 2 типу розвивається, коли організм не продукує достатньо інсуліну або клітини погано реагують на інсулін (інсулінрезистентність). В результаті виникає гіперглікемія – підвищений рівень глюкози (цукри) у крові.. Центр з контролю захворювань США вважає, що до 2050 року близько 30% американців страждатимуть на діабет..

Сучасні ліки лише стримують діабет.

У своїй статті дослідники зазначають, що ще сто років тому лікарі вважали, що мозок відіграє важливу роль у підтримці рівня цукру. Але після відкриття інсуліну в 1920-х роках вся увага наукової громадськості переключилася на цей гормон та його роль у лікуванні діабету. Сьогодні майже всі препарати для лікування ЦД або підвищують продукцію інсуліну в організмі, або збільшують чутливість клітин до нього..

Вчені пишуть: «Ці ліки набули широкого поширення і є ефективними для контролю гіперглікемії, основного маркера діабету, але вони впливають лише на результат хвороби, а не на глибші причини».

Тим не менш, вони кажуть, що нове дослідження повернуло до життя ідею про участь головного мозку у регуляції глюкози. Результати показали, що рівень глюкози залежить від злагодженої роботи інсулінпродукуючих клітин (острівцевих клітин) та ключових зон гіпоталамуса та інших частин мозку.

Автори провели огляд досліджень на тваринах та людях, у яких було задокументовано, що мозкова регулююча система впливає на рівень цукру незалежно від інсулінового механізму.. Вони стверджують, що ЦД 2 типу – це результат порушень і у роботі клітин підшлункової залози, і у роботі мозкової системи регуляції інсуліну..

Мозкова система «падає» першою.

Мозкова система впливає на ефективність поглинання глюкози клітинами. Вчені вважають, що у нас працює двосистемна модель з інсулінпродукуючих клітин, які реагують на підвищення цукру виробленням інсуліну, та мозкових зон, які стимулюють «ефективність глюкози» незалежно від інсуліну.

Діабет, на їхню думку, виникає при порушенні в обох системах. Але дані дослідження показують, що мозкова система регуляції відмовляє першою.. Це підвищує навантаження на інсулінпродукуючі клітини, які прагнуть компенсувати недостатню «ефективність глюкози». У результаті ця система не справляється з навантаженням, що призводить до подальшої декомпенсації.. Результат – ЦД 2 типу.

Введення інсуліну, який повертає рівень цукру до нормальних меж – це, за словами вчених, лише півзаходу.

Потрібно якимось чином «полагодити» мозкову систему регулювання. Це допоможе не тільки тримати рівень цукру під контролем, але й зробити немислиме – навернути хворобу назад.

І кілька слів про інше цікаве відкриття. У журналі Nature нещодавно була опублікована стаття американських дослідників, які відкрили ще один зв'язок між діабетом та захворюваннями серця. Вони виявили, що рівень цукру, що погано контролюється, може призводити до виникнення аритмій, і навіть описали механізм цього зв'язку..

medbe. ru.