Рівень вітаміну D перед хірургічним втручанням достовірно пов'язаний з ризиком госпітальної інфекції у пацієнтів, які перенесли шлункове шунтування (лікування ожиріння).. net Про це повідомив виданню JAMA Surgery доктор Sadeq Quraishi з Массачусетської загальноклінічної лікарні (Бостон).
Серед пацієнтів з ожирінням, чий рівень 25-гідроксивітаміну D був перед операцією нижче 30 нг/мл, ризик внутрішньолікарняних інфекцій у 3 рази перевищував такий у пацієнтів із рівнем вітаміну вище 30 нг/мл (збалансоване ставлення шансів 3,05; 95% ДІ 1,34-6,94).
Цей зв'язок «суттєво не змінювався» при додаванні до аналізу другорядних факторів.
Низький рівень сироваткового вітаміну D раніше вже пов'язували з ризиком остеоартриту (остеоартрозу) у людей похилого віку, а також з підвищеною ймовірністю розвитку серцевої недостатності.. Водночас високі концентрації вітаміну D у дітей асоціюються з меншою частотою вушних інфекцій..
Але навіть ці дослідження, на думку ряду американських експертів, не підтримують практику регулярного застосування добавок із вітаміном D для більшості пацієнтів.. Інститут медицини США та служба Preventive Services Task Force стверджують, що у загальній популяції немає потреби в таких добавках.
Автори нового дослідження зазначають, що дефіцит вітаміну D «може представляти проблему для 70-80% пацієнтів, спрямованих на баріатричну хірургію». В цей же час частота хірургічних інфекцій після шунтування шлунка за методом Roux-en-Y у клініках США становить до 10% при лапароскопічній процедурі та до 25% при відкритій операції.
Вчені проаналізували зв'язок між внутрішньолікарняними інфекціями та рівнем сироваткового вітаміну D у вибірці з 770 пацієнтів, які пройшли шунтування шлунка Roux-en-Y у Массачусетській загальноклінічній лікарні (MGH).
Дані про пацієнтів було взято з дослідного реєстру лікарні. Концентрації вітаміну D завжди вимірюються у пацієнтів, які збираються пройти цю процедуру, тому труднощів зі збором даних не було.
Внутрішньолікарняні інфекції, які розглядали вчені, включали інфекції хірургічної рани, інфекції після катетеризації сечового міхура, пневмонію та бактеріємію, що виникли через 48 годин після госпіталізації та протягом 30 діб після баріатричної операції.
У дослідженні враховували такі фактори:.
• стать;
• вік;
• расу;
• індекс маси тіла;
• фізичний стан;
• хвороби, що супруводжують;
• дату госпіталізації;
• тип операції;
• використання нейроаксіальної анестезії;
• тривалість загальної анестезії;
• переливання крові;
• призначення антибіотиків;
• інтраопераційні показники;
• маркери нутрієнтів у крові;
• прийом добавок з вітаміном D та ін..
Враховані супутні захворювання включали гіпертензію, обструктивне апное сну, хронічні обструктивні захворювання легень. Маркерами нутрієнтів виступали гемоглобін A1c, сироваткове залізо, феритин, гемоглобін, альбумін, тіамін, паратгормон, кальцій.
Загальна частота госпітальних інфекцій склала 5,3%, частота інфекцій хірургічної рани була 2,6%, причому у 58% пацієнтів із цієї когорти відзначався низький рівень вітаміну D. При відкритій операції ризик інфекції був вищим.
Пацієнти з низьким рівнем вітаміну D мали вчетверо більший ризик інфекції хірургічної рани (ЗОШ 4,14); 95% ДІ 1,16-14,83). При цьому загальний ризик внутрішньолікарняних інфекцій (з урахуванням пневмонії, інфекцій після катетеризації та ін.. ) у цій групі підвищувався в 3,05 рази, про що вже було сказано вище.
Автори зазначили, що їхня робота може бути обмежена відсутністю даних про зв'язок конкретної процедури з нозокоміальними інфекціями, а також порівняно низьким базовим ризиком внутрішньолікарняних інфекцій у MGH.
Крім того, аналіз було проведено лише в одному центрі та має ретроспективну природу.
Вони дійшли висновку, що «передопераційний рівень сироваткового вітаміну D може бути фактором, що модифікується, ризику післяопераційних нозокоміальних інфекцій». За словами вчених, подальші проспективні дослідження мають точніше визначити потенційну користь цього відкриття..
Дослідження доктора Quraishi фінансувалося Національним інститутом здоров'я США.
medbe. ru.