Згідно з підрахунками, коронавірус SARS-CoV-2 здатний зберігати свою життєздатність в каналізаційних стоках, а також в забруднених річках і озерах протягом декількох тижнів. Таким чином, він може заражати не тільки людей, а й тварин.
Вчені з Польщі та Великобританії вивчили, наскільки небезпечним може бути потрапляння стічних вод у природні прісні водойми, наприклад річки і озера. За словами дослідників, робота яких поки що опублікована на порталі препринтів medRxiv, забруднення прісноводних систем патогенними мікроорганізмами може мати серйозні наслідки, в тому числі для навколишнього середовища і другої хвилі Covid-19.
Відомо, що коронавіруси здатні виживати у воді (причому холодна вода для них краще, ніж гаряча), а вірусні частки в каналізації корелюють з поширеністю інфекції серед населення. Існує безліч можливих шляхів забруднення води, яку ми п'ємо або використовуємо для приготування їжі: наприклад, розлив і витік з каналізаційних труб, вихід з ладу систем очищення стічних вод; відсутність інфраструктури в бідних регіонах світу і так далі.
Дослідження in vitro показало, що SARS-CoV-2 може залишатися життєздатним протягом 25 днів. Крім того, автори оцінили ризики, з якими можуть зіткнутися жителі багатьох країн в результаті витоку стічних вод в прісні водойми. Відносний ризик (англ. relative risk (RR)), пов'язаний з цим, залежав від ступеня побутового водокористування, а також погоди, місцевості і топографії району. Так, країни з високим водоспоживанням і високим розведенням потрапляють у водойми стічних вод, наприклад Канада і Норвегія, мали найнижчий RR. Найбільш високий показник спостерігався в таких країнах, як Німеччина, Великобританія, Іспанія і Марокко, де споживання води була низькою або середньою, але і розведення було аналогічним.
Автори визначили верхню і нижню межі концентрації SARS-CoV-2 в перші 24 години після розливу стічних вод. Вони також відзначили, що в країнах з підвищеним RR, якщо вода була холоднішою, а рівень захворюваності високим, показники життєздатного вірусу були значніше. При підрахунках вчені виходили з припущення, що для зараження потрібно 100 вірусних частинок на 100 мілілітрів води. Таким чином виходило, що житель будь-якої країни, де RR найбільш високий, випивши 100 мілілітрів забрудненої води протягом 24 годин, отримає близько 470 вірусних частинок і, швидше за все, заразиться.
Це рівносильно одному або двом глотках води. Тим часом при безпосередньому перебуванні в річці або озері протягом 45 хвилин можна проковтнути в три рази більше - приблизно 280 мілілітрів. Крім того, в зоні ризику можуть виявитися тварини, які харчуються травою або чагарниками, що виростають на забруднених такою водою територіях.
Той факт, що коронавірус здатний виживати і поширюватися через водойми, може вплинути на постачання питної води країн, які в першу чергу залежать від річок або водоймищ, а також жителів регіонів з поганими санітарними умовами. Кращими способами забезпечити людей безпечної питної води вважаються фільтрація, хлорування або ультрафіолетова дезінфекція.
Однак застосовувані дози хлору або ультрафіолетового випромінювання найчастіше варіюються від одного регіону до іншого і можуть не відповідати мінімальним меж, необхідним для зниження вірусного навантаження.
Крім цього, вчені розповіли про виживання коронавируса в морській воді. За їх словами, його стабільність при різних значеннях рН і концентраціях солі в холодній воді може означати, що він здатний «жити» як в прісних водоймах, так і в морях і океанах. Хоча основним шляхом поширення визнана передача від людини до людини, SARS-CoV-2 може накопичуватися в акцептором, таких як молюски.
Джерело: Naked science.