Група шотландських і австралійських учених дійшла парадоксального на перший погляд висновку про те, що підривати міни там, де вони закопані, менш шкідливо для навколишнього середовища, ніж знешкоджувати їх і відвозити на переробку. Про це повідомляє Naked Science з посиланням на дослідження в журналі PLoS One.

Вчені з Університету Данді і Інституту Джеймса Хаттона (обидва в Шотландії), ChemCentre і Університету імені Джона Кертіна в Австралії вимірювали концентрацію в грунті мінних полів тринітротолуолу (ТNТ). ТNТ - найпоширеніше вибухову речовину, що використовується в протипіхотні міни та інших боєприпасах. Дослідники порівнювали концентрацію TNT в грунті там, де розливали розчин тринітротолуолу, і там, де проводили вибухи.

Вже через шість тижнів після введення TNT грунт виявилася набагато чистіше там, де речовина підривали, а не там, де проливали розчин. Вчені пов'язують це з діяльністю бактерій, що розкладають токсичні речовини.

Щоб підтвердити цю версію, вчені досліджували структуру ґрунту до і після вибуху. Виявилося, що вибух дробить великі фракції грунту на більш дрібні і збільшує пористість грунту. Це дозволяє токсичною вибухівку просочуватися глибше, але одночасно дає доступ повітрю і дихаючим киснем бактеріям, які розкладають TNT до його менш токсичних метаболітів.

Якщо територія була замінована недавно, має сенс знешкоджувати боєприпаси і вивозити їх для подальшої утилізації, пишуть автори статті. Але якщо міни або інші боєприпаси пролежали в грунті кілька років і частина TNT та інших токсичних речовин вже просочилася в ґрунт, найкращим виходом може стати вибух, який розпушити грунт і дозволить забруднювачів бути нейтралізованими ґрунтовими бактеріями. Такий спосіб утилізації безпечніше і дешевше.

Станом на 1 січня 2018 року знешкоджено майже 26 тисяч гектарів території Донбасу.

Джерело: ЛІГА.