Наймолодші автори голів в історії Ліверпуля можуть стати для Ріо Нгумоа радше застереженням, ніж натхненням.
У понеділок ввечері у віці 16 років та 361 дня футболіст переписав клубні рекорди, забивши переможний м’яч у ворота Ньюкасла на останніх хвилинах. Так він посунув Бена Вудберна, який дев’ять років утримував звання наймолодшого бомбардира "червоних", забивши у віці 17 років і 49 днів.
Далі в списку йдуть Кайде Гордон, а також Майкл Оуен і Джордан Россітер — і історія добре показує, що не всі з них досягли справжнього успіху на Енфілді.
Вудберн, якому зараз 25, виступає за Солфорд Сіті в четвертому дивізіоні Англії. У складі Ліверпуля він провів лише 11 матчів, після раннього злету постраждав від травм та невдалих оренд. Гордону 20 років і він досі в клубі, але відкритий до нових варіантів оренди після невиразних виступів у Чемпіоншипі за Норвіч та Портсмут минулого сезону. Россітер, якого колись називали "новим Джеррардом", зіграв усього чотири матчі після свого дебютного гола й тепер, у 28 років, грає за Вотерфорд у Прем’єр-дивізіоні Ірландії.
Винятком є Майкл Оуен — він мав блискучу кар’єру спершу на Енфілді, потім у Реалі, забивав і за збірну Англії. Його репутація серед уболівальників Ліверпуля постраждала після переходу до Реала й подальшого трансферу в Манчестер Юнайтед, але його статистику ніхто не ставить під сумнів. Ще раніше, у 1993 році, 18-річний Роббі Фаулер забив у дебютній грі й отримав від фанатів прізвисько "Бог".
Але факт залишається фактом: бути юним талантом у Ліверпулі надзвичайно складно. Цього тижня весь Мерсисайд і не тільки говорить про Нгумоа, і очевидно, що він має унікальний дар.
Питання лише в тому, чому він може навчитися у попередників і як клуб допоможе йому пройти цей непростий шлях.
Чому він пішов із Челсі?
Академія Челсі давно вважається однією з найкращих в англійському футболі, і її випускники постійно це доводять.
Ще у віці восьми років Нгумоа відвідав кілька провідних клубів — серед них були Ліверпуль, Манчестер Сіті та Челсі. Зрештою він зупинився на лондонцях.
Прогресував він дуже швидко й вважався одним із найперспективніших юнаків академії. У сезоні-2023/24 підліток уже почав залучатися до тренувань із першою командою, а тодішній головний тренер Маурісіо Почеттіно був великим прихильником його таланту.
Челсі зробив усе можливе, щоб переконати його підписати новий контракт. Але вирішальним стало питання шляху до першої команди.
Після приходу консорціуму Боелі–Клірлейк у 2022 році клуб витратив величезні гроші на трансфери й водночас активно продавав вихованців академії заради фінансового балансу. Нгумоа тверезо оцінював, наскільки складно буде пробитися в такий склад, але водночас мав амбіції отримати ігровий час у сезоні-2024/25 — особливо після того, як команда вийшла до Ліги конференцій. У 2023/24 свої дебюти отримали одразу семеро представників академії, серед яких Алфі Гілкріст і Джош Ачемпонг.
За словами джерел, знайомих із переговорами, усе виглядало так, ніби сторони близькі до згоди. Та зрештою Нгумоа не повірив у реальність шляху до першої команди на Стемфорд Брідж — і це відчуття різко контрастувало з тим, як свої перспективи йому показав Ліверпуль.
Як Ліверпуль його переконав?
Коли стало зрозуміло, що Нгумоа залишає Челсі, за нього знову поборолися всі топ-клуби АПЛ — як і тоді, коли йому було вісім.
У червні 2024 року він відвідав базу Манчестер Юнайтед і вислухав їхні плани. Та все ж із самого початку фаворитом залишався Ліверпуль. У Юнайтед це чудово розуміли, але боролись до останнього.
Ліверпуль же міг не лише пообіцяти, а й наочно показати шлях у першу команду. Приклад — фінал Кубка ліги 2024 року, де молоді гравці отримали шанс у важливому матчі.
А дебют Нгумоа в січні у матчі Кубка Англії проти Аккрінгтона (де він став наймолодшим гравцем в історії клубу, що вийшов у старті) лише підкреслив серйозність намірів мерсисайдців.
Виступ Нгумоа у матчі Кубка Англії проти клубу з четвертого дивізіону Аккрінгтон Стенлі минулого сезону зробив його другим наймолодшим гравцем в історії Ліверпуля. Першим був Джером Сінклер, чия подальша кар’єра після відходу з клубу стала черговим нагадуванням: талант легко може зникнути, якщо його не реалізувати.
Сінклеру зараз 28, він останнього разу грав у аматорській Baller League за команду VZNFC. Його шлях був позначений травмами, невдалою орендою в Вотфорді та ще кількох клубах. Поза футболом він займався бізнесом, зокрема відкрив заклад із курячими стравами в Бірмінгемі.
Сьогодні легко сказати, що у Нгумоа віри набагато більше, особливо після його яскравого матчу з Ньюкаслом. Але паралелі з історією Сінклера, якого Ліверпуль підписав із Вест Бромвіча у 2012 році, очевидні. Обидва прийшли до клубу майже в одному віці, дебютували невдовзі після 16-річчя, обох називали нестримними та пророкували велике майбутнє.
Навіть слова тодішнього тренера Брендана Роджерса про Сінклера схожі на пораду, яку Вірджил ван Дейк дав Нгумоа після гола в Ньюкаслі: "усе тільки починається" і "залишайся скромним". У 2012-му Роджерс сказав про дебютанта: "Тепер для Джерома починається справжня робота. Мало бути наймолодшим — треба ще й залишатися у грі".
Головна різниця, мабуть, у тому, що Нгумоа вже має на рахунку по-справжньому визначний момент. Коли Сінклер дебютував, наступного дня йому довелося складати шкільний іспит, а до основної команди він більше не потрапляв протягом двох з половиною років. У 2016-му, після конфлікту навколо нового контракту, він залишив Ліверпуль, і деякі вболівальники дорікали йому, що він пішов за грошима. Сам Сінклер це завжди заперечував.
"Факторів було багато, — розповів він у 2020 році на YouTube-каналі Football 25/8. — Подивіться на склад: для молодого нападника завжди було складно регулярно грати. Ті, хто прийшли після мене, мали ті ж самі проблеми. Мій контракт закінчувався. У мене були інші варіанти, і на той момент рішення здавалося правильним. Так, воно далося важко, але я не маю жодного поганого слова про Ліверпуль. "
Шлях Кайде Гордона після його гола у Кубку Англії проти Шрусбері Таун, забитого у 17 років, теж не склався так, як мріяв сам футболіст. Причиною стали серйозні травми, які вибили його з колії.
Лише через кілька днів після того історичного гола у 2022 році його брат Келлан сказав The Athletic, що попереду будуть непрості часи: "Його чекатимуть падіння, травми… але попереду ще багато. Будуть складні періоди, але він має насолоджуватися цим шляхом".
Зараз у такому самому моменті опинився і Нгумоа. Після переможного гола в Ньюкаслі він готується до домашнього матчу з Арсеналом у складі першої команди.
Попри юний вік, сумнівів у його потенціалі стає дедалі менше. Питання вже не в тому, чи зможе він вплинути на команду, а в тому, наскільки сильно. Якщо ж його роль залишиться епізодичною — як вважає Тьєррі Анрі, колишній нападник Арсеналу, який сам дебютував за Монако у 17 років, — то важливо буде втримати хлопця "на землі".
"Я впевнений, що з нашими гравцями він уже завтра повернеться на тренування і отримає серйозне навантаження", — сказав Вірджил ван Дейк одразу після перемоги 3:2 в Ньюкаслі.
"Товариші по команді заохочують мене йти в обіграш, але іноді треба й комбінувати", — визнав сам Нгумоа в інтерв’ю клубним медіа у понеділок ввечері.
Ван Дейк фактично керує роздягальнею Ліверпуля: він не лише ставить молодих на місце, а й допомагає їм порадами. Захисник Джаррелл Кванса, вихованець академії, який цього літа перейшов у Баєр за ?30 мільйонів, розповідав The Athletic у березні 2024 року: "Вірджіл веде тебе крізь гру, коли ти на полі. Перед матчем він пояснює, які форварди у суперника, чого чекати, які в них сильні сторони, що вони роблять у тих чи інших ситуаціях. Як капітан, він задає стандарти".
Часи тепер зовсім інші, ніж у 1990-х, коли Майкл Оуен пробивався в першу команду. Тоді він їздив на тренування в Мелвуд на автобусі №12, а перед тим як вийти на поле, мусив мити туалети й чистити бутси старших гравців.
Як і Нгумоа, Оуен відзначився голом у своєму дебютному матчі Прем’єр-ліги — у травні 1997 року проти Вімблдона. "Я завжди пам’ятав своє місце, — писав він у своїй автобіографії Reboot. — Усе будувалося на повазі й ієрархії. Переді мною були старші гравці, і я не хотів переступати межу. Думаю, сьогодні у футболі цього вже майже немає".
Для Нгумоа все ще починається, але він справляє хороше враження і швидко освоївся після переходу з Челсі минулого року. Працівники академії та команда, що відповідає за добробут гравців, підтримують його на різних етапах, а Арне Слот і тренерський штаб активно працюють над його розвитком.
Уболівальники Ліверпуля завжди особливо цінували місцевих хлопців — тому Джеррард, Джеймі Каррагер і Трент Александер-Арнольд мали таку величезну підтримку під час свого становлення. Та навіть те, що Нгумоа родом із Лондона, зовсім не зменшило любов фанатів. Багато хто вважає його найяскравішим юним нападником у системі клубу з часів Рахіма Стерлінга, який теж переїхав на Мерсісайд підлітком.
У понеділок Слот закликав Нгумоа насолодитися моментом і святкувати, а партнери по команді зустріли його обіймами.
Водночас йому дали зрозуміти: грати за Ліверпуль — це не про один матч чи гол. Тут важливо доводити свою цінність щотижня. І саме старші гравці, такі як ван Дейк, Мохамед Салах, Енді Робертсон і Аліссон, допоможуть йому тримати себе в руках.
Сінклер свого часу радив молодим: "Не падати надто низько, але й не злітати надто високо. Якщо занадто емоційно реагувати на успіхи чи невдачі — це дуже впливає. Треба тримати баланс".
Історія Сінклера ще раз показує: шлях юного таланту рідко буває простим. У клубі масштабу Ліверпуля, особливо після здобуття титулу Прем’єр-ліги, це відчувається ще сильніше.
Втім, саме перспектива отримати свій шанс стала головним аргументом для Нгумоа, коли він торік вирішив залишити Челсі. Цього літа клуб продав Луїса Діаса в Баварію і свідомо не став шукати прямої заміни, щоб не перекривати шлях молодому нападнику. А його поява в матчі проти Ньюкасла наприкінці гри, яка явно вислизала з рук Ліверпуля, стала ще одним підтвердженням довіри.
На відміну від багатьох молодих гравців, які спершу сяють у складі U-21, а вже потім отримують шанс у першій команді, минулого сезону Нгумоа не завжди вражав у матчах молодіжної першості.
У квітні тренер дубля Баррі Льютас додав йому спеціальні вправи на завершення атак, адже був занепокоєний браком голів. Зміни швидко дали результат. Перед заключним матчем регулярного сезону Прем'єр-ліги 2 проти Астон Вілли в клубі вже говорили, що прорив близько. І він стався: Ріо забив по одному м’ячу в кожному таймі, підтвердивши свій талант і заробивши додаткову впевненість.
Ці голи дали йому імпульс у літньому міжсезонні. На турне в Гонконзі і Японії він зміцнив зв’язки з тренерами та партнерами, а три м’ячі у товариських матчах зі Стоком, Йокогамою та «Атлетіком» нагадали Слоту, на що він здатний. І коли на Сент-Джеймс Парк настав вирішальний момент у компенсований час, Нгумоа зробив саме те, чого чекали.
Ліверпуль не може контролювати весь шум, що виник навколо гравця, але клуб планує дотримуватися свого плану розвитку, сподіваючись на нові великі вечори в майбутньому.
Нгумоа вже став наймолодшим бомбардиром в історії клубу — і в Ліверпулі сподіваються, що це лише початок.
The Athletic