Football. ua розповідає про емоції в першому матчі Зорі і Лейпцига.
Можна до безкінечності заздрити людям, які в вечір четверга вибрали у вигляді форми дозвілля похід на футбол в Запоріжжі, де в гості до луганської Зорі завітав німецький РБ Лейпциг. П'ять тисяч (як повідомив коментатор матчу) уболівальників напевно пережили одні з кращих емоцій за останній час. Тут і прилив адреналіну, і гнів упереміш з розчаруванням, і скандування в унісон "мужики". Неймовірна гамма емоцій. У екранів телевізора багато крутилися, як на гарячому стільці, не знаходячи собі місця. А там ... Перед матчем знайшлося б мало оптимістів, які вірили в перемогу Зорі. Тут би нічейку хоча б урвати ... Команда Юрія Вернидуба вийшла з "палаючими очима". Футболісти в таких ситуаціях кажуть "немов об'їлися сирого м'яса". А як інакше? На кону вихід у груповий етап Ліги Європи. Єврокубкова осінь за наступними дверима.
Дебют матчу вийшов трохи змазаним: начебто Лейпциг так і нічого не створив, однак це було до 17-ї хвилини. Після банального єдиноборства Богдан Ледньов опинився на газоні - штрафний удар для луганчан. Режисер на кілька секунд перемкнув свій погляд на якісь навколофутбольні справи. На тлі почулося пожвавлення глядачів, а потім картинка, що супроводжується титрами - червона картка для Леднева, і Богдан йде відпочивати. Юрій Вернидуб щось несамовито кричав своєму підопічному. Що наставник говорив в перерві або скаже вже після матчу футболісту в приватній бесіді - нікому краще не знати. Уже після матчу Вернидуб розповів, що підтримав Леднева, яка не стримав сліз в роздягальні.
Факт залишається фактом - Зоря змушена була більше години ігрового часу грати вдесятьох. Тут-то і були гнів упереміш з розчаруванням. Напевно хтось подумав або пробурмотів собі під ніс про безвихідній ситуації для Зорі.
Однак команда Юрія Вернидуба НЕ попливла і продовжила гнути свою лінію - щільна гра в обороні зі своїми візаві і регулярні вилазки в контратаки. Якщо ж з першим компонентом складалося все якнайкраще, то ось організувати повноцінний кинджальний випад з завершальним ударом не виходило. Луганчанам десь чогось не вистачало: останнього пасу, швидкості прийняття рішень або ж банального взаєморозуміння.
А от гра команди Юрія Вернидуба в захисті принесла справжнє естетичне задоволення, нехай і трохи специфічне. Кожен гравець Зорі, і навіть бразильський форвард Рафаель, відпрацьовували "назад". Десь лягали в підкаті, десь грали просто і на винос, десь не програвали верхові дуелі, а десь тонко примудрялися обкрадати суперників, коли вони збиралися наносити вирішальний удар - все це було і в достатку.
Окремо варто відзначити голкіпера Луїса Феліпе, який в попередніх матчах з Брагою ні сверхнадежен. 22-річний бразилець зробив пару-трійку ефектних сейвів і був дуже хороший, крім, напевно, заключної десятихвилинки.
Можливо, молодому голкіперу не вистачило досвіду великих матчах і пару ляпів в грі на виходах він може записати на свій рахунок. Де помилявся Феліпе, там вдало грали захисники, виносячи м'яч вже з порожніх воріт.
Зоря дотерпіла, коли, здавалося, що ось-ось дотиснуть. Луганчани знову боляче вкусили кудись більш майстерний суперника. Бачили нерви Тімо Вернера в кінці матчу? Це дорогого коштує.
Хочеться вірити в продовження банкету в лігві суперника через тиждень. Юрій Вернидуб і компанія змушують вірити в подібні чудеса.