Хтось тренером народжується, а хтось їм стає.

Мені, по правді кажучи, і ставати їм ніколи не хотілося. Я спостерігав за іншими тренерами, і у мене ніколи не виникало бажання робити те, що роблять вони. Це бажання прийшло до мене пізніше.

Повісивши бутси на цвях, я став адміністратором команди в Ромі. Я займався цим рік, але ця посада не приносила мені задоволення. Все це було якось неправильно, тому я пішов.

Після цього я перестав навіть думати про футбол. Я віддалився від гри. Навіть не стежив за результатами.

Через деякий час я спробував себе в ролі консультанта. Протягом шести місяців я був порадником по трансферах в маленькому клубі Валь ді Сангро. Але і це мене не радувало.

Поступово я почав нудьгувати за запахом газону. Мені стало не вистачати тих відчуттів, які відчуваєш в роздягальні. Тренерська робота повернула мене до цих почуттів.

В Італії ми звикли приділяти більшу увагу оборонної стороні гри, ніж атакуючої. Ми старанно працюємо над тактикою. У нас багато кваліфікованих тренерів і ми нічого не залишаємо випадково.

Коли я був гравцем, на мене вплинули багато тренерів, під керівництвом яких я грав. Марчелло Ліппі, на початку моєї кар'єри в Луккезе. Пізніше, в Ромі, Фабіо Капелло.

Не стану перераховувати їх усіх, але я перейняв щось у кожного з них. Позитивне і негативне. Хтось із них показав мені, що потрібно робити. Інші - чого не робити.

Зараз, вже будучи тренером, я з великою повагою спостерігаю за Пепом Гвардіолою.

Легко сказати, правда? Але мені подобається його погляд на футбол. Мені подобається його ідея завжди атакувати суперника.

Мені не подобається стерильне володіння. Я не хочу відсиджуватися і виманювати суперника. Я хочу пресингувати і атакувати його.

Але найбільший вплив в плані ігрового стилю на мене справив Зденек Земан.

Зденек був новатором. Його команди були дуже атакуючими. Вони були добре підготовлені і намагалися забити на один гол більше, ніж суперник.

Зазвичай мені не подобається повторювати або копіювати чиюсь роботу. Але від нього я навчився багато чому про атакуючої стороні гри і до сих пір витягаю з цього велику користь.

Моя філософія полягає в тому, щоб домінувати в грі.

Очевидно, це не завжди можливо. Перед тим, як очолити Рому, я тренував Сассуоло. Але навіть тоді, коли ми грали проти значно сильніших команд, ми завжди намагалися грати в свій футбол.

Мені не подобається стерильне володіння. Володіння просто заради володіння. Я не хочу відсиджуватися і виманювати суперника. Я хочу пресингувати і атакувати його. Це не завжди можливо, але це моя ідея.

Футбол став краще з тих пір, як я був гравцем.

З технічної точки зору гра прогресує. Вона стала швидше. Воротар вже не так часто бере м'яч в руки. М'яч більше часу проводить в грі, а гра стає все красивішою.

Де Россі може стати успішним тренером. У нього є характер, досвід, знання Ми всі здатні аналізувати і вивчати записи. Але різницю роблять ті, хто успішно реалізовує свої власні ідеї.

Як я вже говорив, спостерігати і намагатися повторювати за кимось, це не те ж саме, що і бути тренером, який щось винаходить і успішно передає це гравцям.

З цієї причини, думаю, в футболі завжди буде з'являтися щось нове. Завжди буде хтось, у кого свій власний стиль, який він буде успішно передавати гравцям.

Зараз я дивлюся на свій склад у Ромі, і вважаю, що у Даніеле Де Россі є шанс стати успішним тренером. У нього є характер, досвід, знання. Він працював під керівництвом різних тренерів. Сподіваюся, в майбутньому я стану одним з тих, хто надав на нього вплив.

Футбол - це не наука. Але я вважаю, що наука може зробити футбол краще.

Статистика - корисна річ. Вона може дати важливі підказки або вказівки при підготовці до гри, або коли ти хочеш поліпшити свої слабкі сторони.

Якщо я побачу статистику, яка показує, що моя команда віддає недостатньо вертикальних передач, я постараюся виправити цей недолік на тренуваннях, тому що я тренер, який вважає за краще грати в вертикальний пас.

Щоб вигравати трофеї, необхідний міцний командний дух. Потрібно бути сильними особистостями, і лише потім сильними футболістами.

У такому клубі, як Рома, дуже важливо знати амб'єнт - навколишнє середовище або обстановку в клубі. До неї важко звикнути, але той факт, що я влаштувався в ній ще як гравець, став для мене великою перевагою.

Але посаду тренера - зовсім інша справа. Це більш відповідальна робота і тут амьбенте ніколи не повинно бути виправданням. Потрібно прийняти, що тут до тебе інше ставлення з боку ЗМІ і проблеми теж потрібно вирішувати по-іншому. Фанати тут дуже пристрасні і у них величезне бажання перемагати, яке лише зростає.

Часом це бажання більше, ніж ви можете собі уявити. Але здатність тренувати Рому - величезна честь, адже для цього тобі потрібно проробляти по-справжньому гарну і збалансовану роботу.

Останній раз Рома вигравала Серію А в 2001-му році і я був частиною тієї команди. Для цього нам знадобилися як майстерність, так і удача. Президент Сенсі інвестував величезні гроші, і у нас була дуже хороша команда.

У той же час, щоб вигравати трофеї, необхідний міцний командний дух. Перш за все, це були сильні особистості, і лише потім сильні футболісти.

Люди кажуть про менталітет переможців, немов його так легко придбати. Але спочатку потрібно створити відповідне оточення, закласти фундамент, на якому стають переможцями.

На це потрібен час. Необхідно, щоб у людей був час працювати і будувати. У футболі люди часто хочуть всього і відразу, але з таким підходом команда, тренер або клуб не будуть прогресувати.

Сподіваюся, тут у нас буде така можливість. Ми повинні працювати і намагатися досягти своїх цілей, при цьому без недооцінки чого-небудь. Навіть найдрібніших деталей.

Деталі роблять різницю. Це стосується всіх.

Навіть того, хто стриже газон.

Джерело: The Coaches 'Voice Переклад: Football. ua Бажаєте дізнаватися головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал в Telegram! Стежити за нашим сайтом ви також можете в Viber і Twitter.