Роман Петренко аналізує загальну тенденцію переїзду талановитих українських футболістів в зарубіжні чемпіонати.
Системна криза, немов лавина, що поглинув наш футбол в останні роки не міг не відобразитися на кадрову ситуацію в командах елітного дивізіону. Молоді і талановиті футболісти в масовому порядку стали покидати межі України, і адже не скажеш, що всьому виною - тільки різке погіршення рівня чемпіонату. Ні в якому разі. Багато в чому популяризує еміграція стала наслідком економічної кризи в країні, і перспективні вихованці вервечкою потягнулися до Європи, скоріше, не до якіснішого футболу, а до банально іншого життя.
Безумовно, подібні прецеденти зустрічалися і в минулому, однак, як правило, гравці їхали або в топ-чемпіонати (Андрій Шевченко, Олег Лужний, Сергій Ребров, Юрій Максимов), або відверто догравати в зв'язку з похилим для футболу віком (Юрій Калитвинцев, Михайло Старостяк). Тепер же футболісти, які перебувають в самому, що ні на є "робочому" віці, вважають за краще розмінювати українські клуби з завданнями на команди, далеко не з найсильніших ліг Старого Світу. Здавалося б, чому колись вельми багатообіцяючий універсал Євген Макаренко, який виступав у складі Динамо, обрав для продовження кар'єри більш ніж скромний бельгійський Кортрейк? !. До слова, туди ж свого часу виїжджав перспективний Андрій Тотовицький, до цього поклав на лопатки рідний для себе Шахтар (3: 2 з хет-триком хавбека). Та й інший вихованець академії гірників Філіп Будковський свого часу подавав серйозні надії і був лідером атак Зорі, після чого транзитом через російський Анжи також виявився в Кортрейку ... Те, що у наших легіонерів в Європі не виходить - вже давно ні для кого не секрет. Приємний виняток становить хіба що Руслан Малиновський, що припав до двору в Генку, та й інший "нео-бельгієць" Роман Яремчук поступово набирає обертів в клубі - майже тезці Генті. А що ж інші? Роман Безус зрідка видає щось схоже на свій кращий футбол в бельгійському же Сент-Трюйдене, а потенційно найсильніший голкіпер України Денис Бойко в Бешикташі навіть на лавці запасних виявляється по великих святах. Не складається поки і кар'єра головних надій нашого футболу Олександра Зінченка і Владлена Юрченка. Перший - безпросвітний дублер в Манчестер Сіті, де отримує ігрову практику хіба що в кубкових турнірах, другий перебуває в аналогічному статусі в Байєрі і вже виявив бажання змінити обстановку. Чи цього спочатку хотіли наші талановиті хлопці? !.
Такий негативний досвід повинен був чогось навчити інших мрійників про європейський щастя, але, схоже, бажання виїхати на захід у наших співвітчизників досі не пропало. Днями оформив трудові відносини з пересічної польської Аркою лідер Олімпіка Андрій Богданов. З донецьким клубом опорник з добре поставленим ударом міг би поборотися за медалі чемпіонату, але вважав за краще відправитися в чи не найпопулярнішу для українських емігрантів країну. З високою часткою ймовірності, в польському ж Леху виявиться лідер атак Чорноморця Олексій Хобленко, причому в познанському клубі він має шанс створити філію українського земляцтва з екс-львів'янином Володимиром Костьовичем. Словацька варіант продовження кар'єри вибрав для себе один з кращих лівих захисників країни Артем Сухоцький, яскраво проявив себе в Зорі, а тепер покликаний допомагати Братиславська Словану. Не так давно грає в Польщі і форвард Денис Баланюк, колись вважався надією Дніпра, але в Віслі свої амбіції 20-річний гравець в повній мірі реалізувати поки що не зміг.
Чи варто говорити, що цей список можна продовжувати і продовжувати. Цілком можливо, що польське майбутнє для себе оберуть екс-динамівці Зураб Очігава Софія Альбертівна, Валерій Федорчук та Сергій Люлька, до останнього часу захищали кольори відповідно Олімпіка, Вереса і Чорноморця. Останній може стати гравцем скромною Сендеціі, та й легіонерський досвід у нього є: кілька років тому білявий захисник спробував на смак чеський футбол в складі Слована.
Напевно в закордонний чемпіонат переїде і досвідчений хавбек Ворскли Андрій Ткачук, а невдало повернувся в Карпати Олександр Гладкий чітко дивиться в бік Босфору. На теплий турецький берег сповнений бажання відправитися і Артем Кравець, тим більше що його персоною цікавляться відразу кілька клубів місцевого елітного дивізіону. Дуже хотілося б, щоб українці вирушали за кордон суто з метою власного прогресу і підкорення нових футбольних вершин, а то на думку чомусь приходять безсмертні рядки класика: "На жаль! Він щастя не шукає, і не від щастя біжить! "....
Автор: Роман Петренко.