Роман Петренко аналізує основні аспекти продовження альянсу між донецьким клубом і португальським фахівцем.
Утримати і зберегти Днями стало відомо, що керівництво Шахтаря навмисно пролонгувати відносини зі своїм наставником ще на два роки, причому на поліпшених для португальського Містера фінансових умовах. Такий крок бачиться абсолютно логічним і передбачуваним, особливо якщо врахувати, що Паулу Фонсека має кілька варіантів для продовження кар'єри. Доводилося чути про італійською та англійською шляхи подальшого працевлаштування португальця, ось тільки навряд чи перспективний фахівець зважиться на догляд з Шахтаря після всього лише півтора року роботи в клубі. У клубі з високими завданнями, і з яким вже встиг досягти чималих висот. До таких варто віднести виграш чемпіонату і Кубка країни в минулому сезоні, однак особняком все ж варто осіннє виступ у Лізі чемпіонів, де гірники зуміли вибратися з непростої компанії. Тільки зоряний Манчестер Сіті опинився в підсумковій таблиці вище донеччан, тоді як грізні Наполі і Фейеноорд залишилися позаду "оранжево-чорного боліда". Безумовно, таке досягнення багато в чому пов'язано з плідною роботою Фонсекі і його штабу, який зумів в непростих умовах домогтися найважливішого елемента в футболі - результату.
Вельми непогано йдуть справи у донецького клубу і на внутрішньому фронті. На зимовий період команда Фонсекі пішла на першій сходинці в таблиці, та й в Кубку країни, нехай і не без проблем, але потрапила в півфінал. Які ж керівники при такій диспозиції захочуть змін? !. Як відомо, від добра - добра не шукають, і зміст цієї старої, як світ, прислів'я в керівництві Шахтаря прекрасно розуміють. Тому мало хто сумнівається, що донецький клуб постарається якомога на довший термін зв'язати себе узами контрактних відносин з так припав до двору португальським Зорро.
Спадщина Луческу Що б там хто не говорив, а над донецьким королівством все ще витає тінь румунського хитруна. Безперечно, міркувати, що Фонсека нічого не привніс у гру Шахтаря - було б верхом несправедливості, але все ж спадщина Луческу продовжує грати в успіхах команди важливу (а, часом, визначальну) роль. Так, тактична схема зазнала деяких змін в плані коригування діапазону дій ряду гравців, але ж ці самі гравці, по суті, залишилися від періоду каденції румуна. Посудіть самі, хто визначає гру команди? Правильно, бразильський ударний атакуючий кулак, а точніше Тайсон, Марлос і Бернард. Ці хлопці ще при Луческу були лідерами, і лише наймолодший з тріо Бернард перебував в деякій тіні. далі. Звідки походить чи не основна загроза при атаках донеччан? Вірно, з флангів, де солістами Ісмаїлі з замінив дискваліфікованого Даріо Срну Богданом Бутко.
Мінімум змін і в обороні. На останньому її межі все так же безроздільно панує Андрій Пятов, і тільки в центрі захисту компанію Ярославу Ракицькому тепер становить не виїхав в сонячну Туреччину Олександр Кучер, а хтось із трійці Сергій Кривцов, Іван Ордець або, в окремих випадках, Давид Хочолава. Останній, до речі, з'явився в команді вже при Фонсека. В атаці що колишній, що нинішній Містер використовували самотнього форварда, яким є раніше нестабільний Факундо Феррейра. Аргентинець також може вважати себе "людиною Фонсекі", адже в епоху Луческу про місце в основі він міг лише мріяти. А ось прогресував при румуна Віктор Коваленко за останній рік начисто випав з числа перших одинадцяти, виходячи на поле далеко не завжди, та й то - з лавки запасних. Там йому складають компанію куплений вже при Фонсека Густаво Бланко-Лещук, колись кандидат у збірну України голкіпер Микита Шевченко і безпросвітно колесив раніше по орендах бразилець Алан Патрік. А тепер просто перерахуйте на пальцях однієї руки, скільки нових гравців з'явилося в основі при португальця. Вистачило пальців?.
Мотивація Напевно Фонсека рухає не тільки фінансова складова роботи в Шахтарі. Немає сенсу приховувати, що в Україні в останні чотири роки запросити кваліфікованого тренера і футболіста стало завданням вельми непростий, і те, що перспективний наставник Браги все ж погодився прийняти донецький клуб, свідчить про щедрість українського пропозиції. До того ж португалець, безумовно, показав себе як фахівець, який прагне до постійного зростання і особистісного розвитку, і немає сумнівів, що рано чи пізно він все ж наважиться на переїзд в європейський топ-чемпіонат. До цього може підштовхнути успішний виступ гірників в Лізі чемпіонів, де шанси пройти Рому бачаться не такими вже нереальними. При цьому Фонсека регулярно заявляє (а може бути, просто вводить в оману?!. ), Що пріоритетною метою його команди є виграш національного чемпіонату. Стало бути, внутрішня мотивація перемагати по можливості на всіх фронтах у португальця вичерпалася.
Не варто забувати і про такий важливий і кидається в очі факторі, як збіг інтересів клубу і тренера. Гірники демонструють якісний футбол, не забуваючи про результат і супутньому прогрес, а наставник - відточує свій тренерський талант, підвищуючи власний рейтинг, що називається, справами, а не гучними обіцянками. У зв'язку з цим, гіпотеза, що Фонсека і Шахтар створені одне для одного, має всі шанси прийняти обриси аксіоми.
Автор: Роман Петренко.