Поки одні змагаються за 7 тисяч кілометрів від рідної країни, інші в ній не сплять ночами, і, затамувавши подих, вдивляються в екрани телевізорів. Журналісти поспілкувалися з найпотужнішими групами підтримки українських спортсменів-паралімпійців - їх рідними, йдеться в сюжеті ТСН. 19:30.
Поки для бронзового і золотого призера Паралімпіади в Пхенчхані лижника Ігоря Рептюха все здається лише сном, його рідня на Чернігівщині не спиться вже кілька ночей. Мама, дружина, 2-річна Вероніка і ще одна дочка, яка ось-ось з'явиться на світ - все так чи інакше переживають.
У протилежній частині країни, на Миколаївщині, радіє першому золоту сина сім'я Ярових. Його спортсмен отримав напередодні. Батько Максима військовий, мама вчителька. "Дуже пишаємося. Я навіть не знаю, як ми будемо його цілувати, обіймати ", - радіє Валентина Ярова. Жінка зізнається, що коли в 14 років Максим зірвався з моста і зламав спину - вила від горя. "Перелом десятого, одинадцятого, дванадцятого хребців. Я спочатку вила, як кажуть, а потім сказала: ні, ти не плач, а щось роби. Батько казав: ти можеш, і я так само: ти сильний Макс, ти сильний, ніколи біля нього не плакала ", - згадує мама.
Максим підтверджує, що завдяки батькам подолав страшний час. "Дуже важко було. Батьки мене підтримали, виносили, і ось я вже з золотом - все завдяки батькам ", - каже чемпіон Максим Яровий.
Його талант до зимових видів спорту колись зауважив колишній лижник Олександр Васютинський - тренер сам почав їздити в село до Максиму, щоб тренувати його на власноруч зібраному з роликів тренажері. Коли через півроку хлопець приїхав на тренувальну базу - його відразу взяли в збірну України. "Ми за нього хвилювалися, він мріяв про це золоті, він його отримав - він молодець", - говорить сестра Юлія Ярова. Сім'я і, найголовніше, маленька племінниця Дана, чекають чемпіона будинку і вже готують Максиму улюблений тортик.
Кореспондент ТСН Антон Страшко.