Вдалий старт для українських біатлоністів на Паралімпіаді в Південній Кореї повинен надихнути на подвиги інших атлетів, які змагатимуться в своїх дисциплінах в наступні дні. Крім цього, мотивувати на досягнення покликані і рекордні у вітчизняній історії преміальні за медалі в 125 тисяч доларів за золото, 80 тисяч доларів за срібло і 55 тисяч доларів за бронзу, йдеться в сюжеті ТСН. 19:30.

Спортсмени визнають, що це вагомі гроші, проте вони не є головною метою перемог, а лише приємним бонусом. Насправді ж ніякі засоби не можуть зрівнятися з відчуттями, коли звучить гімн твоєї країни, а український прапор піднімається вище всіх інших прапорів на церемонії нагородження. Віталій Лук'яненко, який першим серед українців змусив параолімпійський Пхьончхан слухати "Ще не вмерла Україна", має досвід багатьох перемог - це золото стало для нього п'ятим в кар'єрі. Після змагань в Сочі в 2014 році він навіть планував піти зі спорту, однак передумав і повернувся. Саме Лук'яненко випала честь нести прапор України на церемонії відкриття Ігор. Тепер він має приємну можливість - порівняти, яка з завойованих медалей найкрасивіша. "Я вдома порівняю, ще не знаю. Поки тільки п'ять хвилин її тримаю. Воно ж все, що нове - все красиве. Кожна медаль кожної Олімпіади по-своєму красива, і добре, що немає однакових ", - вважає чемпіон.

Лук'яненко виступає в класі слабозорих, тому отримував медалі разом з Гайдом. Поруч на п'єдесталі, так само зі своїм помічником, розташувався Анатолій Ковалевський - ще один українець, у якого бронза. Своєю першою паралімпійської нагородою тепер може похвалитися і Людмила Ляшенко, для якої гонка складалася дуже драматично. У десятку лідерів гонки спортсменок з порушеннями рук потрапили відразу чотири українки, але тільки одна піднялася на п'єдестал. "Я їхала на останнє коло, і мені кричали, що я програю дуже багато третьому місцю. Але я приїхала, подивилася на табло - я трохи не зрозуміла. Думала, що це, може, помилка, але так вийшло ", - розповіла призер Ігор.

Справжнє диво - і срібло Оксани Шишковою, яка ще напередодні відчувала симптоми недуги, через що навіть пропустила церемонію відкриття, однак біатлонну дистанцію подолала без промахів. "Ось так у мене виходить: у Ванкувері я була четвертою, в Сочі третьої, тут я вже друга. Може, колись буду першою, я буду прагнути! Приїхали завойовувати медалі, показувати, що ми спортсмени, ми Україна, і ми сильна країна ", - говорить біатлоністка.

Коли в своїй гонці фінішував Ігор Рептюх, в Україні була пізня ніч. Сам атлет впевнений:

його бронзу вже відзначає вся рідна Чернігівщина, а головне - дружина, якій хвилюватися, здавалося б, заборонено. "У мене вагітна дружина. Каже: я все одно встану і буду дивиться в 5:00 ранку, я заведу будильник, ти будеш бігти і будеш знати, що я дивлюся. Не треба, кажу, спи, відпочивай - у тебе сил і так мало. Вранці я тобі подзвоню і все розповім. Ні! Я знав, що вона дивилася. Не знаю, будинки, напевно, розцілує мене ", - каже бронзовий призер Паралімпіади Ігор Рептюх.

Кореспондент ТСН Святослав Гринчук.