Україна втратила колись міцні позиції в фігурному катанні та на сьогоднішній Олімпіаді представники нашої країни не згадуються серед фаворитів. У великій мірі причиною цього є система підготовки, в якій практично все тримається на ентузіазмі та грошах батьків майбутніх спортсменів, йдеться в сюжеті ТСН. 19:30.
Зараз дитячі тренери пророкують велике майбутнє 7-річній Олександрі Юрченко, яка займається по кілька годин шість днів на тиждень і мріє про чемпіонство. Вставати їй доводиться в 5:00 ранку, щоб потрапляти на тренування в льодову арену Києва, графік якої щільний і решту часу зайнято представниками хокею та шорт-треку. "На 7:00 ранку є лід, і ми задоволені", - говорить дитячий тренер Ольга Куровська. Але виділеного федерацією часу мало для повноцінної підготовки, тому батьки за свій рахунок шукають можливість тренуватися на інших ковзанках, нехай і не відповідають вимогам фігурного катання. Навіть на таких, які мало змінилися за останні 20 років, мають грибок на стінах і температуру, як на вулиці. "Ми купуємо квиток на загальних підставах - і тренери, і спортсмени", - пояснює мама фігуристки Марина Юрченко.
Без зусиль батьків у фігурному катанні досягти висот нереально. На оплату тренерів, оренду льоду і залів для занять хореографією або фізичною підготовкою доводиться витрачати до 15 тисяч гривень на місяць. Професійні ковзани, які потрібно міняти хоча б раз в сезон, стоять близько 19 тисяч.
Фігурне катання - найелегантніший зимовий вид спорту. Саме в ньому Україна отримала своє перше олімпійське золото в далекому 1994 році - його з Лиллехаммера привезла Оксана Баюл. Однак з того часу вітчизняне фігурне катання тільки втрачало позиції. "Світ не стояв на місці, все розвивалися, будували катки, тренери ставали більш грамотними, умови комфортними, а ми стояли на місці і навіть втрачали. Це проблема. Я живу в цій країні, я бачу, які проблеми у людей, я так розумію, що їм не до спорту ", - говорить тренер збірної України Марина Амирханова.
Перший заступник міністра молоді та спорту Ігор Гоцул сподівається, що незабаром ситуація почне змінюватися на краще. Уже в цьому році в Києві почнуть реконструкцію спортивного комплексу "Авангард", нова льодова арена повинна з'явитися також біля ВДНГ, стане більше зимових майданчиків і в регіонах. "Діючих, які працюють не тільки на комерцію, де діти можуть займатися під керівництвом тренера, близько двох десятків, і протягом двох-трьох років їх кількість зміниться орієнтовно вдвічі", - переконаний чиновник. А поки умов не вистачає, спортсмени крутяться, як можуть. Дворазовий чемпіон України Іван Павлов в минулому році збирав гроші через інтернет, щоб поїхати на тренувальні збори і підготуватися до Олімпіади, адже єдиний столична ковзанка належного рівня влітку не функціонував майже місяць.
"Зібрав 1700 євро, мені це дуже допомогло, гроші пішли на покупку інвентарю, костюмів, частково на збори", - розповів фігурист. Однак в Корею Іван таки не поїхав, оскільки ліцензію, випередивши його, взяв інший фігурист, який має можливість тренуватися в США. Івану ж залишається чекати Олімпіади 2022 року і сподіватися, що до того часу обіцяні поліпшення стануть реальністю. "Сталося, як сталося. Значить, мені треба на наступну Олімпіаду пробиватися ", - говорить Павлов.
Кореспондент ТСН Святослав Гринчук.