22 січня Україна відзначає День Соборності – одне з найважливіших державних свят, що символізує єдність українських земель. Цей день – втілення багатовікового прагнення українського народу до об'єднання та незалежності. Історія цього свята – це історія боротьби, єднання та оновлення історичної пам'яті.

Ідея соборності українських земель почала активно формуватися ще в середині ХІХ століття під час Весни народів 1848-1849 років. Одним із центрів цього руху стала Галичина, де Головна Російська Рада проголосила єдність українського народу, розділеного між Російською та Австрійською імперіями..

Однак реальна можливість для об'єднання з'явилася лише під час Першої світової війни та революційних подій у Російській імперії. У січні 1918 р. IV Універсалом Українська Центральна Рада проголосила державну самостійність Української Народної Республіки (УНР).

Згодом, 18 жовтня 1918 року, у Львові було створено Українську Національну Раду, яка взяла владу у західноукраїнських землях та проголосила Західноукраїнську Народну Республіку (ЗУНР), нагадали в Українському інституті національної пам'яті.

1 грудня 1918 р. у Фастові було укладено Предуступний договір про об'єднання УНР та ЗУНР. 3 січня 1919 року у Станіславі було ухвалено рішення про возз'єднання. Кульмінацією цього процесу стало урочисте проголошення Акту З'єднання 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві, в першу річницю проголошення IV Універсалу. Цей акт символізував об'єднання українських земель у єдину соборну державу.