Соответствующее исследование провел Киевский международный институт социологии:

З 28 лютого по 11 березня 2019 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів на замовлення клієнта всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю опитано 2004 респондентів, що мешкають у 129 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-х ступеневою стохастичною вибіркою з квотним відбором на останньому ступені, що репрезентативна для населення України віком від 18 років.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн–ефекту 1,5) не перевищує: 4,7% для показників близьких до 50%, 4,1% — для показників близьких до 25%, 2,9% — для показників близьких до 10%, 2,1% — для показників близьких до 5%.

Мовні практики і ставлення до викладання російської мови в українськомовних школах 46% українців зі своїми найближчими родичами (батьки, бабусі і дідусі, рідні брати і сестри) розмовляють переважно або тільки українською мовою (в т. ч. 32,4% розмовляють тільки українською мовою). Переважно або тільки російською мовою розмовляють 28,1% українців (в т. ч. 15,8% розмовляють тільки російською мовою). Ще 24,9% українців у рівній мірі розмовляють українською і російською мовами. Іншими мовами розмовляють 0,2%, не змогли або відмовилися відповісти на запитання – 0,7%.

На запитання «Як Ви вважаєте, вивченню російської мови в українськомовних школах повинно відводитися …» відповіді респондентів розподілилися таким чином:

…така ж кількість часу, як і на вивчення української мови – 29,9%, …менше, ніж на вивчення української мови, але більше, ніж на іноземні мови (англійську, німецьку та інші) – 25,9%, …така ж або менше, ніж на вивчення іноземних мов (англійської, німецької та інших) – 25,4%, …не треба її вивчати взагалі – 7,8%, Не змогли відповісти або відмовилися відповідати – 11%.

Водночас, запитання про російську мову в українськомовних школах у подібному формулювання ставилося КМІС в опитуванні 1998 року, що дозволяє оцінити динаміку настрої за 20 років. Нижче в таблиці наводиться порівняння результатів опитувань 1998 і 2019 років. Як можна бачити, за 20 років з 46% до 29,9% знизилася частка тих, хто вважає, що російську мову потрібно вивчати в тому ж обсязі, що і українську мову. Також з 31,5% до 25,9% знизилася частка тих, хто вважає, що вивчати потрібно в меншому обсязі, ніж українську мову, але більшому, ніж інші іноземні мови. Натомість, з 16,7% до 25,4% зросла частка тих, хто вважає, що треба вивчати в меншому обсязі, ніж інші іноземні мови, а також зараз 7,8% респондентів обирають варіант «не треба її вивчати взагалі».

1998 …така ж кількість часу, як і на вивчення української мови 46,0 29,9 …менше, ніж на вивчення української мови, але більше, ніж на іноземні мови (англійську, німецьку та інші) 31,5 25,9 …така ж або менше, ніж на вивчення іноземних мов (англійської, німецької та інших) 16,7 25,4 …не треба її вивчати взагалі* --- 7,8 Інше* 0,4 --- Важко сказати / Відмова 5,3 11,0 * В опитуванні 1998 року не було варіанту «не треба її вивчати взагалі», але був варіант «інше».

Принаймні частина динаміки пояснюється тим, що опитування 1998 року включало АР Крим і усі території Донбасу. Нижче в таблиці наводиться порівняння результатів 1998 і 2019 років, але лише для територій України без Донбасу і АР Крим.

Без Донбасу і АР Крим 1998 2019 …така ж кількість часу, як і на вивчення української мови 39,7 26,9 …менше, ніж на вивчення української мови, але більше, ніж на іноземні мови (англійську, німецьку та інші) 34,1 26,9 …така ж або менше, ніж на вивчення іноземних мов (англійської, німецької та інших) 20,6 27,0 …не треба її вивчати взагалі* --- 8,3 Інше* 0,5 --- Важко сказати / Відмова 5,1 10,9 * В опитуванні 1998 року не було варіанту «не треба її вивчати взагалі», але був варіант «інше».