Нове керівництво Киргизії має намір скасувати міліцію і замінити її на поліцію. У цьому Бішкек - ??якщо говорити про регіон - наслідує приклад Казахстану і Туркменії, що здійснили відмову від міліції ще в 1990-і роки, і частково Узбекистану, де поліцію офіційно не ввели, але термін "міліція" трохи менше року тому на офіційному рівні скасували, замінивши "міліціонера" ??на "співробітника органів внутрішніх справ". Хоча в побуті узбецьких співробітників МВС продовжують називати по вкоріненою ще з радянських часів звичкою.
Прем'єр-міністр Киргизії Сапар Ісаков налаштований щодо міліції куди більш радикально. 2 березня він, виступаючи на конференції з безпеки, назвав міліцію мілітаристської організацією, що залишилася у спадок від СРСР і націленої діяти карально, і заявив, що в Киргизії її замінить поліція, чия концепція - зв'язок і співпрацю з суспільством. Прем'єр послався на те, що уряд вивчить досвід сусідніх країн, а його прес-секретар підкреслила в інтерв'ю інтернет-виданню Kloop, що мова йде про зміну не вивіски, а підходу в роботі правоохоронних органів.
Втім, посилання на досвід сусідів викликають певний скепсис у тих, хто його вже мав час вивчити. Так, видатний казахстанський адвокат, а в минулому - співробітник органів МВС Казахстану Олександр Розенцвайг стверджує, що в цій республіці тільки про зміну вивіски і доводиться говорити. Він нагадує про інцидент, що стався в 2016 році в Алма-Аті, коли злочинець напав на РВВС в центрі міста, вбив і поранив близько десяти співробітників, а деякі їх колеги ховалися від нападника і тікали від нього, продемонструвавши повну професійну непридатність. Те, що це - не виняток, підтверджують подібні інциденти в ряді інших міст, вважає адвокат.
У свою чергу, відомий казахстанський журналіст, який попросив не називати його імені, висловив думку, що корупція в органах внутрішніх справ Казахстану після переходу від міліції до поліції помітно зросла, оскільки цей перехід супроводжувався звільненням великої кількості високопрофесійних співробітників, які отримали досвід роботи ще за часів СРСР. Що ж стосується Туркменії, то особлива ступінь корумпованості і репресивна спрямованість поліції, створеної при Сапармурата Ніязова (Туркменбаші), неодноразово відзначалася в коментарях зарубіжних експертів.
За словами російського фахівця з безпеки Льва Королькова, "від зміни місць доданків зазвичай сума не змінюється, але в даному випадку ця сума може збільшитися за рахунок тих помітних витрат, які зміни міліції на поліцію будуть супроводжувати". Він вказує на те, що владі бідної країни за рахунок бюджету треба буде поміняти всю документацію, зробити величезну кількість нових бланків, нові посвідчення, нову форму одягу, провести переатестацію співробітників.
Логіку Сапара Ісакова щодо того, що поліція по суті більш "народна", ніж "мілітаризована" міліція Лев Корольков не поділяє. "Дійсно, після революції 1917 року вважалося, що влада, в тому числі правоохоронна, повинна належати народу. Тоді була введена "народна міліція". Потім ця химера лопнула, міліція функціонально стала тим, чим саме до цього була "царська поліція", - розповідає він. Однак, продовжує співрозмовник DW, сенс того, навіщо новому президенту Киргизії і його команді потрібна реформа МВС, закладений в прийдешньої переатестації кадрів.
"В даному випадку перейменування - це зручний привід позбутися від ряду кадрів, які не влаштовують нинішнє керівництво Киргизії. І під цим приводом розставити своїх людей на ключові пости в правоохоронній системі, яка являє собою дуже важливий елемент держави. І дуже важлива для групи осіб, яка на чолі держави стоїть ", - міркує Лев Корольков. До судів, прокуратури і поліцію така група завжди намагається визначити своїх людей. "Мабуть, ті люди, яких ввів туди за шість років президентства Алмазбек Атамбаєв, не цілком влаштовують його протеже Сооренбая Жеенбекова і його найближче оточення, яке відрізняється від групи, колишній поблизу Атамбаєва", - вважає російський аналітик.
У свою чергу, джерело, що має зв'язки в керівництві правоохоронних органів Киргизії, стверджує, що за кадровими змінами в силовому блоці Киргизії уважно спостерігають в Москві. Там добре пам'ятають ситуацію, що виникла при правлінні Курманбека Бакієва, коли влада в Бішкеку отримала від Росії величезні кредити, розподілила їх по своїх кишенях, включаючи силовиків, при цьому абсолютно не збираючись виконувати ряд домовленостей, досягнутих з Москвою. Зараз ті особи в російській владі, які займаються Центральною Азією, не хотіли б повторення цієї ситуації і більш уважно ставляться до реформ в стані силовиків союзника, сказало джерело DW. За його інформацією, кадрові зміни в МВС та інших силових відомствах Киргизії вже йдуть і зачіпають "людей Атамбаєва".
Російський експерт Лев Корольков також виходить з того, що реформа МВС здійснюється не без участі російських кураторів. "Свого часу Казахстан здійснив це самостійно. І підготовку кадрів для поліції він вів багатовекторно, наприклад, в Туреччині. Думаю, що РФ хоче, щоб в Киргизії пішов за іншим сценарієм, і в силових структурах там збереглися кадри, орієнтовані на Росію. У Москви є стратегічні інтереси і невирішені питання в Киргизії. Наприклад, у сфері власності деяких об'єктів, що відносяться до комплексу російського ВПК ", - нагадує аналітик.
При цьому він звертає увагу на те, що досвід трансформації міліції в поліцію в 2010-2011 роках мала сама Росія, коли президентом був Дмитро Медведєв. "І там теж була проведена переатестація кадрів по системі" хто не з нами, той проти нас ".
Однак, говорити про копіювання цього досвіду нинішньої Киргизією можна, оскільки, на відміну від неї, в Росії до моменту реформи основна команда в МВС вже була сформована навколо міністра внутрішніх справ Володимира Колокольцева ", - говорить Лев Корольков.
На думку киргизького фахівця в галузі безпеки Таалатбека Масадикова, міняти назву - "міліція на поліція" - рано чи пізно буде потрібно. "Тільки питання - коли? Навряд чи це допоможе справі сьогодні. Потрібно починати з кадрової чистки всіх силових структур і, в першу чергу, МВС ", - вважає він.