За результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у листопаді - грудні 2017 року, 43% опитаних відзначили, що за останні два роки загальна якість державних медичних послуг для країни погіршився. Тільки 11% побачили поліпшення, 38% вважають, що в рівні якості державних медичних послуг нічого не змінилося, 8% не змогли відповісти. У той же час за останній рік зменшилася кількість тих, хто говорить про погіршення в цій сфері.
54% знають свого сімейного лікаря або терапевта, 45% - не знають. Найбільша обізнаність спостерігається серед жінок і людей старшого віку. 31% користуються послугами сімейного лікаря або педіатра, 20% - не користуються. Найчастіше звертаються до педіатрів жителі сіл, Півдня і Центру.
Третина опитаних користувалися послугами Служби швидкої допомоги за останній рік. Щодо частіше зверталися за швидкою допомогою жителі міст, Центру і Півдня і люди старшого віку. Серед користувачів послуг швидкої допомоги 72% задоволені якістю послуг і професіоналізмом команди Служби швидкої допомоги, чверть опитаних - незадоволені, 3% - не визначились.
Серед реформ і змін до певних законодавчих актів, які цієї осені затвердила Верховна Рада України, найбільшу обізнаність респонденти демонструють щодо пенсійної та медичної реформ: 86-88% чули про такі ініціативи. 69% обізнані про освітню реформу, 64% - судової.
Серед урядових ініціатив у медичній сфері респонденти найбільше обізнані про введення системи безкоштовного (або з невеликою доплатою) надання ліків від діабету, астми і серцево-судинних захворювань за рецептом лікаря (74%) і введення загальнодержавного медичного страхування (71%). Дві третини опитаних знають про такі ініціативи як збільшення заробітної плати лікарів через впровадження механізму контрактів і укладення контрактів між пацієнтами і лікарями. 55% опитаних обізнані про заснування госпітальних округів з однієї багатопрофільної лікарнею в кожній області, і 4-5 лікарень інтенсивного лікування другого рівня (по одній в кожному з госпітальних округів) для надання послуг невідкладної цілодобової допомоги, 53% знають про створення Центрів громадського здоров'я в кожної області, метою яких є, в першу чергу, попередження захворювань, запобігання епідемій і популяризація здорового способу життя, 51% - про введення референтного ціноутворення на лікарські засоби, ч оби гарантувати справедливість і адекватність роздрібної ціни відповідно до угод між Міністерством охорони здоров'я і фармацевтичними компаніями. Більше не знають, що знають респонденти про введення жорсткого контролю над громадськими фондами для будівництва Охматдит (47% обізнані). Найменше опитані обізнані про надання субсидій на медичні послуги внутрішньо переміщеним особам з Донбасу і Криму (39%). Разом з тим слід зазначити, що поінформованість про ініціативи уряду щодо реформування медичної сфери зросла за останні три місяці.
Серед зазначених ініціатив опитані найбільше підтримують введення системи безкоштовного (або з невеликою доплатою) надання ліків від діабету, астми і серцево-судинних захворювань за рецептом лікаря і введення суворого контролю над громадськими фондами для будівництва Охматдит (86% і 85% відповідно). Створення Центрів громадського здоров'я та введення референтного ціноутворення на ліки підтримують по 77% опитаних; введення загальнодержавного медичного страхування - 71%; збільшення заробітної плати лікарів через впровадження механізму контрактів і надання субсидій на медичні послуги внутрішньо переміщеним особам з Донбасу і Криму - по 68%; укладання контрактів з метою отримання безкоштовного лікування в первинній ланці - 63%; підстави госпітальних округів - 48%.
Підтримка всіх перерахованих ініціатив, які складають основні елементи медичної реформи, дещо зменшилася в порівнянні з серпнем е. Дві третини опитаних підтримують законопроекти, до складу яких входять всі 9 ініціатив, 21% - не підтримують, 13% - не визначились. Підтримка даних законопроектів трохи вище на Заході, серед жителів міст, молоді, людей з високими доходами. Найнижча підтримка - на Сході, серед осіб старшого віку і жителів сіл.
При можливості вибирати систему стандартизованих протоколів більше половини опитаних (54%) воліли б міжнародну систему (таких більше серед молоді і міських жителів, жителів Центру і Заходу), тоді як вітчизняну - лише чверть (26%), майже 20% - не визначились. За останні 3 місяці кількість прихильників вітчизняної системи протоколів дещо зросла з 20 до 26%.
У порівнянні з серпнем е. з 57% до 62% зросла кількість тих, хто вважає Міністерство охорони здоров'я важливим для себе і своїх сімей. У свою чергу 31% опитаних в листопаді-грудні висловили протилежну думку.
Більше половини опитаних (56%) найбільше довіряють українському телебаченню, коли чують про медичну реформу. Український сайтам в цьому випадку довіряють чверть респондентів, соціальним мережам і українським газетам - 15-16%, українському радіо - 12%, західним інтернет-сайтам - 6%, західним ЗМІ - 4%, російським інтернет сайтам - 3%, по 1% російським соціальним мережам і ЗМІ. Іншими джерелами довіряють 8%, не визначилися 14%.
Серед інститутів в контексті медичної реформи найбільше довіряють близьким (51%) і медичним фахівцям (39%). Колегам і співробітникам довіряють 12%, представникам місцевих органів влади - 5%, українським громадським та неурядовим організаціям - 4%, західним громадським та неурядовим організаціям, міністрам і членам Уряду - по 3%, релігійним лідерам і народним депутатам - по 2%. Іншим інститутам довіряють 7%, не визначилися з відповіддю - 14%.
Серед джерел інформації, безвідносно до інформації, яку вони поширюють, українському телебаченню довіряє майже половина опитаних (49%), українським інтернет-сайтам - 41%, соціальним мережам - 37%, українським газетам - 33%, українському радіо - 29%, іноземної телебаченню і інтернет-сайтам 15-17%, російських джерел інформації (газет, радіо, інтернет сайтам, телебаченню) від 3 до 7%. Українським ЗМІ найбільше довіряють на Заході, російським соціальних мереж та інтернет-сайтам - на Півдні і Сході. На Сході також більше, ніж в інших макрорегіонах, довіряють російському телебаченню, радіо і газетам. Інтернет-сайтам більше довіряє молодь і люди середнього віку.
Також серед молоді щодо більшою довірою користуються соціальні мережі і західне телебачення. Люди старшого віку віддають перевагу українському телебаченню, газетам і радіо.
Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонах і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1200 респондентів. Особисте формалізоване інтерв'ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,8%. Терміни проведення дослідження:.
23 листопада - 4 грудня 2017.