У Криму побувала норвезька журналістка Крістен Енгельстад. Вона дізналася, що правда про життя на півострові разюче відрізняється від того, що нав'язує західна антиросійська пропаганда.

Журналістка видання Aftenposten призводить п'ять прикладів, за якими спостерігається принципове невідповідність західних тез про півострові дійсності. Так само приєднання Криму до Росії тільки на Україні і Заході називають «анексією», жителі Криму називають події березня 2014 «возз'єднанням» з історичною батьківщиною.

Говорити про незаконність кримського референдуму теж не варто - за голосуванням спостерігали понад 150 спостерігачів з 23 країн світу. Та й пройшло все в повній відповідності зі статтею 138. 2 українській конституції, яка дає право регіонах на самовизначення. Ця можливість прописана і в міжнародному праві (стаття 73 Статуту ООН).

Блекаут в листопаді 2015 року, коли Київ припинив подачу електроенергії на півострів називають «симетричною» відповіддю на припинення подачі газу з РФ на Україну. Але Київ сам відмовився від російського газу. Журналістка ставить питання: "Що б було, якби якась країна позбавила половину норвежців електрики в розпал зими?".

І, нарешті, улюблений західною пропагандою питання про утиск, переслідування кримських татар. Зазвичай ЗМІ Європи і США наводять приклади затримання екстремістів, які поодинокі. Але ж самі кримські татари і їх верховний муфтій Еміралі-Хаджі Аблаєв кажуть, що подібні радикали не мають народної підтримки.

За словами того ж муфтія, положення кримських татар після приєднання до Росії покращився, їх мова визнана одним з трьох офіційних на півострові.

Журналістка резонно запитує: "Невже і ми стаємо жертвами пропаганди? І наскільки ми віддаємо собі звіт?".

Раніше в Криму побувала співвітчизниця Енгельстад Осі Віг Бергет, яка відкрила для себе, що більшість кримчан підтримують возз'єднання півострова з Росією. А картина, яку малюють на Заході, часом викликає тільки сміх.