На церемонію відкриття меморіальної дошки полеглому герою прибула мама Петра Григоровича, рідні та друзі, однополчани, члени ветеранських організацій та просто небайдужі люди. Супровід здійснював військовий оркестр 3 бригади оперативного призначення та почесна варта військової частини 3005.

Петро Лавриненко розпочав військову службу строковиком у лавах Внутрішніх військ та вирішив присвятити своє життя захисту Вітчизни, ставши професійним військовим. У 2000 році брав участь у миротворчій місії ООН у Косово. Далі навчання та первинне офіцерське звання «молодший лейтенант». Весною 2014 року був направлений виконувати бойові завдання до зони проведення антитерористичної операції на чолі роти спеціального призначення, командиром якої став ще в 2012 році.

«Запам'ятався дуже позитивним, світлим. Він був дуже добре вихований, привітний.

Скромний, мовчазний, але в той же час, коли цього вимагала ситуація, міг проявити твердість характеру і рішучість. Ось саме таким він був», - ділиться спогадами однокласниця героя Олена Руденко.

Свій останній бій офіцер прийняв під населеним пунктом Тельманове Донецької області. Його життя обірвала куля ворожого снайпера.

Указом Президента України капітан Петро Лавріненко був нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня посмертно, а його ім'я на вічно занесено до списків військової частини 3027.